Новини

Назад

Зерно принесло плоди. Вічні обіти сестер серцанок.

: 867 2014-09-11 00:00:00

Вічна професія, тобто довічні обіти чистоти, послуху та вбогості, на руки Настоятельки Вікаріату склали дві сестри: с. Інна Вишпольска та с. Ірина Француз.

Під час гомілії єпископ відзначив, що обіти сестер пригадують нам ситуацію Марії, Котра сказала Богові «Так», і в смиренні та чистості виконала своє покликання. Черниці є знаком, що вказує на Небо, доказом існування вічних блаженств. Вручаючи сестрам обручки дякував їхнім батькам: „Сьогодні не було б обручок вірності Богові без ваших подружніх обручок”.

Церква Христа Царя, одна з найбільших на Україні, була повністю заповнена людьми хоч і був обід робочого дня. Святе Причастя урочисто уділяли під двома Видами. Потім, після Меси відбулася молитва Коронки до Божого Милосердя і суплікація про мир при виставлених Пресвятих Тайнах.

Повертаючись до захристії єпископ зустірів сім’ю з шістьма дітьми. Відомий за свою ревність про покликання, владика запитав дітей, хто з них готовий вступити до Згромадження, повністю віддаючись Богові. Одна з молодших діток (Олена) виявила готовність, і, про те, єпископ незволікаючи повідомив сестрам!

Сестра Інна походить з парафії Христа Царя Всесвіту з Хмельницького. Вона замолоду брала участь у катехізації, яку вели сестри із Згромадження до якого вона сама пізніше вступила. Зараз вона веде катехізацію для дітей. Сестра Ірина з місцевості Ярмолинці, що неподалік Хмельницького, також познайомилася із сестрами-серцянками у своїй парафії. Зараз вона веде катехізацію у парафії св. Антонія (Львів) та виконує служіння органістки у парафії св. Йоана Павла ІІ у Львові. Також, саме ця парафія веде постійну євангелізацію у державній школі для дітей із затримкою розвитку, де також буде допомагати с. Ірина.

Згромадження Доньок Пречистого Серця Пресвятої Діви Марії, поточно зване серцянки, було засноване у Новому Місті над Піліцою (центральна Польща) 8 грудня 1885 р., блаженним о. Гоноратом Козьмінським та Матір’ю Паулою Малецькою. Це чернече безгабітове згромадження – сестри не носять чернечого одягу. Харизмою Згромадження є доглядально-виховна праця дітей та молоді. На українських землях Згромадження діяло майже від самих своїх початків. У самому Києві перед Жовтневою революцією сестри мали сім домів для сиріт. В часах СРСР діяли таємно, жили по кілька осіб у звичайних домах (часто у багатоквартирних будинках), вели підпільний новіціат і чернечу формацію, в домах в шафках переховували Пресвяті Тайни, катехізували і навіть вели літні табори для підопічних з державних (радянських!) дитячих будинків. Дирекція не знала, що віддає дітей під опіку католицьким черницям. Ще більше сестри розвинулися у незалежній Україні. Зараз вони ведуть чотири сімейні дитячі будинки, катехізують. На Україні в даний час служить близько шістдесяти сестр серцянок, і лише декілька з них пенсійного віку. Сьогодні більше кандидаток до Згромадження є в Україні аніж в Польщі де вони були  засновані.

Текст: Кшиштоф Качмарек і о. Григорій Драус

Фото: с. Максиміліана

Rozwój dzieki prześladowaniom

Śluby wieczyste sercanek na Podolu

Za ZSRR prowadziły kolonie dla dzieci, dziś wchodzą do państwowych instytucji.

8 września 2014 w parafii Chrystusa Króla Wszechświata w Chmielnickim na Podolu odbyła się uroczysta wieczysta profesja zakonna dwóch sióstr ze Zgromadzenia Córek Najczystszego Serca Maryi. Uroczystości przewodniczył Biskup Diecezji Kamieniecko-Podolskiej Leon Dubrawski, otoczony pietnastoma kapłanami.

Profesja wieczysta, czyli wieczyste śluby czystości, posłuszeństwa i ubóstwa, złożyły na ręce Przełożonej Wikariatu dwie siostry: s. Inna Wyszpolska, s. Iryna Francuz.

Podczas homilii biskup zauważył że śluby sióstr przypominają postawę Maryi, która powiedziała Bogu ”Tak” i w pokorze i czystości wypełniła swoje powołanie. Zakonnice są znakiem ukazujacym Niebo, dowodem na istnienie wiecznych radości. Wręczając siostrom zakonne obraczki dziekował ich rodzicom: „Nie byłoby dziś obrączek wierności Bogu bez waszych małżeńskich”.

Kościół Chrystusa Króla, jeden z największych na Ukrainie, był wypełniony po brzegi, mimo że było południe dnia pracy. Komunii śwętej udzielano wszystkim uroczyście pod dwoma Postaciami. Modlono się Koronką i suplikacją o pokój przy wystawionym Najświętszym Sakramencie.

W drodzie do zakrystii biskup spotkał rodzinę z sześciorgiem dzieci. Ze znaną sobie gorliwością o powołania spytał dzieci które z nich są gotowe wstąpić do Zakonu, powierzając się całkowicie Bogu. Jedno z młodszych córek (Lena) zadeklarowa gotowość, co biskup szybko zgłosił siostrom !

Siostra Inna pochodzi z Parafii Chrytusa Króla z Cmielnickiego. Uczestniczyła w katechizacji prowadzonej przez siostry, do którego zgromadzenia sama później wstąpiła. Obecnie katechizuje młodzież. Siostra Irena z pobliskich Jarmoliniec podobnie poznała sercanki w swojej

parafii. Aktualnie katechizuje w parafii św. Antoniego i pełni posługę organistki w parafii św. Jana Pawła we Lwowie. Ta ostatnia parafia prowadzi regularną ewangelizację w państwowej szkole dla dzieci opóźnionych w rozwoju, gdzie również będzie pomagać siostra Irena.

Zgromadzenie Córek Najczystszego Serca Najświętszej Maryi Panny, popularnie zwane sercankami, zostało założone w Nowym Mieście nad Pilicą (centralna Polska) 8 grudnia 1885 r. przez bł. O. Honorata Koźmińskiego i Matkę Paulę Malecką. Jest to zgromadzenie bezhabitowe - siostry nie noszą stroju zakonnego. Charyzmatem Zgromadzenia jest praca opiekuńczo-wychowawcza wśród dzieci i młodzieży. Na ukraińskich ziemiach było obecne prawie od samych początków. W samym Kijowie przed Rewolucją Październikową siostry miały osiem domów dla sierot. W czasach ZSRR działały tajnie, żyły po kilkoro w zwyczajnaych domach (często w blokowiskach), prowadziły podziemny nowicjat i formację zakonną, w domach ukrywały w szafkach Najświętszy Sakrament, katechizowały a nawet prowadziły letnie kolonie dla podpopiecznych z państwowych (radzieckich!) domów dziecka. Dyrekcja nie wiedziała, że oddaje dzieci pod opiekę katolickim zakonnicom. Jescze bardziej rozwineły się w niezależnej Ukrainie. Prowadzą cztery rodzinne domy dziecka, katechizują. Na Ukrainie jest obecnie około sześćdziesięciu sióstr sercanek, tylko kilka z nich jest w wieku emerytalnym. Dziś więcej jest kandydatek do zgromadzenia na Ukrainie niż w Polsce, gdzie powstały.

Krzysztof Kaczmarek

Ks. Grzegorz Draus

 

Autor fotografii: s. Maksymiliana

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

---