АПОСТОЛЬСЬКА ПЕНІТЕНЦІАРІЯ
ЩОДО НАДАННЯ ВІДПУСТУНА ЧАС ЧЕРГОВОГО ЮВІЛЕЮ 2025 РОКУ ПРОГОЛОШЕНОГО
ЙОГО СВЯТІСТЮПАПОЮ ФРАНЦИСКОМ
«Ось надійшов час нового Ювілею, в якому ще раз навстіж відкриваються Святі Двері, щоб дарувати живий досвід любові Бога» (Spes non confundit, 6). У буллі проголошення Чергового Ювілею 2025 року Святіший Отець в цей історичний момент, в якому «людство, забувши драми минулого, піддається новому і складному випробуванню, коли багато народів потерпають від брутальності насилля» (Spes non confundit, 8), закликає всіх християн стати паломниками надії. Цю чесноту треба заново відкрити серед знаків часу. Ці знаки, увібравши в себе «прагнення серця, яке потребує спасенної присутності Бога, вимагають бути перетвореними в знаки надії» (Spes non confundit, 7). Цю надію треба почерпнути передусім із Божої благодаті і повноти Його милосердя.
Вже у буллі проголошення Позачергового Ювілею 2015 року Папа Франциск підкреслював, наскільки у цьому контексті відпуст набирає «особливого значення» (Misericordiae vultus, 22), оскільки Боже милосердя «встає всепрощенням Отця, яке за посередництвом Обручниці Христа доходить до пробаченого грішника і звільняє його від залишків наслідків гріха» (Misericordiae vultus, 22). Аналогічно і сьогодні Святійший Отець засвідчує, що дар відпусту «дозволить відкрити, наскільки є безмежним Боже милосердя. Невипадково у давнину слово “милосердя” (misericordia) було замінне зі словом “всепрощення” (indulgentia) саме з того приводу, що бажає вказати на повноту Божого пробаченн, що не знає меж» (Spes non confundit, 23). Отже, відпуст є ювілейною благодаттю.
Тому також і з нагоди Чергового Ювілею 2025 року, по волі Верховного Понтифіка, цей «Трибунал Милосердя», до компетенції якого належить надання і порядок застосування відпусту, бажає пробудити і підситити в душах вірних побожне бажання отримати відпуст як дар благодаті, власний і особливий для кожного Святого Року, та встановлює нижчевикладені норми, щоб вірні могли скористатися з «усталень для отримання та ефективного застосування практики Ювілейного відпусту» (Spes non confundit, 23).
Впродовж Чергового Ювілею 2025 року залишається у силі кожне інше надання відпусту. Усі щиро розкаяні в гріхах вірні, котрі усунули будь-яку прив’язаність до гріха (пор. Enchiridion Indulgentiarum, IV ed., norm. 20, § 1) і котрих оживляє дух любові, якщо впродовж Святого Року, будучи очищеними таїнством Покаяння і зміцненими Святим Причастям, помоляться в намірах, що їх має в серці Святіший Отець, зі скарбниці Церкви зможуть отримати повний відпуст, відпущення і прощення гріхів, який можна застосувати до душ в Чистилищі у формі допомоги (suffragium):
I. Під час паломництв
Віряни, паломники надії, зможуть отримати ювілейний відпуст, уділений Святішим Отцем, якщо відбудуть побожне паломництво:
до будь-якого ювілейного місця: там побожно візьмуть участь у Святій Месі (якщо тільки дозволяють літургійні норми, можна використати власну Месу Ювілею або вотивну Месу [Месу в різних потребах]: Про примирення [16], Благальна про любов [41], Про злагоду між народами [30, 31]); в обрядовій Месі уділення таїнств християнського втаємничення або Помазання хворих; в Літургії Слова; в Літургії Годин (Година читань, Утреня, Вечірня); у Хресній дорозі; в богородичному Розарії; в гімні Акафісту; в літургії Покаяння, яка завершується індивідуальними сповідями, як це усталено в Обрядах Покаяння (II форма).
у Рим: принаймні в один собор з чотирьох папських базилік більших: святого Петра у Ватикані, Пресвятого Спасителя на Латерані, Святої Марії Більшої, Святого Павла за Мурами;
у Святу Землю: принаймні в одну з трьох базилік: Святого Гробу в Єрусалимі, Різдва у Вифлеємі, Благовіщення в Назареті;
в інші церковні місця: до катедрального собору або інших храмів чи святих місць, визначених місцевим Ординарієм. Єпископи мають взяти до уваги потреби вірних, а також саму змогу зберегти непорушним значення паломництва з усією силою його символічної промовистості, що дає можливість висловити палке бажання і потребу навернення і примирення;
II. Під час побожних відвідувань святих місць
Крім того, вірні зможуть отримати ювілейний відпуст, якщо в індивідуальному порядку або в групі, побожно відвідають якесь ювілейне місце і там впродовж певного часу затримаються на євхаристійній адорації та роздумах, завершуючи свій візит молитвою Отче наш, Символ віри у будь-якій затвердженій формі та закликом до Марії, Божої Матері, щоб у цьому Святому Році всі «всі змогли пережити досвід близькості найласкавішої з мам, яка ніколи не полишає своїх дітей» (Spes non confundit, 24).
З особливої нагоди ювілейного Року вони можуть відвідати, окрім вищезгаданих визначних місць для паломництва, також наступні святі місця, дотримуючи тих самих вимог:
у Римі: базиліку Святого Хреста Єрусалимського [la Basilica di Santa Croce in Gerusalemme], базиліку святого Лаврентія у Верано [la Basilica di San Lorenzo al Verano], базиліку святого Севастіана [la Basilica di San Sebastiano] (гаряче рекомендується побожне відвідування, яке зветься «до сімох церков», дуже близьке серцю святому Филипу Нері), санктуарій Божественної Любові [il Santuario del Divino Amore], церкву Святого Духа в Сассії [la Chiesa di Santo Spirito in Sassia], церкву святого Павла на Трьох Фонтанах [la Chiesa di San Paolo alle Tre Fontane], місця мучеництва Апостола, християнські Катакомби; церкви ювілейних шляхів, присвячених Європейському шляху (Iter Europeum) та храми, присвячених жінкам, покровителькам Європи і Вчителям Церкви (базиліка Святої Марії над Мінервою [Basilica di Santa Maria sopra Minerva]), святої Бригіти на Кампо дей Фьорі [Santa Brigida a Campo de’ Fiori], церкву Святої Марії Перемоги [Chiesa Santa Maria della Vittoria], церкву Трійці Гір [Chiesa di Trinità dei Monti], базиліку святої Цецилії в Трастевере [Basilica di Santa Cecilia a Trastevere], базиліку святого Августина на Марсовому полі [Basilica di Sant’Agostino in Campo Marzio]);
в інших місцях світу: дві папських базиліки менших в Ассізі – святого Франциска і Святої Марії Ангелів; папські базиліки Богородиці в Лорето і Богородиці в Помпеї, святого Антонія в Падуї; будь-яку базиліку меншу, катедральний собор, конкатедральний храм, богородичний санктуарій, а також будь-який визначений дієцезіяльним або єпархіяльним єпископом для користі вірних колегіяльний храм, а також до національні та інтернаціональні санктуарії, «святі місця гостинності і привілейовані простори для народження надії» (Spes non confundit, 24), вказані Конференціями єпископів.
Вірні, які з поважних причин не матимуть змоги взяти участь в урочистих літургіях, паломництвах і побожних відвідуваннях (це стосується передусім монахинь і монахів закритих монастирів, людей похилого віку, хворих, ув’язнених, а також тих, хто в лікарнях або інших місцях опіки здійснюють постійний догляд за хворими), отримають ювілейний відпуст за тих самих умов, якщо, з’єднавшись духом з вірними, що присутні фізично, особливо в тих моментах, коли слова Верховного Понтифіка чи дієцезіальних єпископів передаються засобами комунікації, промовлять у власному домі чи там, де їх тримає перешкода (напр., у каплиці монастиря, в лікарні, в домі опіки) Отче наш, Символ віри у затвердженій формі та інші молитви, що відповідають духові Святого Року, жертвуючи власні страждання чи тяготи свого життя;
III. У ділах милосердя і покаяння
Окрім цього, вірні зможуть отримати ювілейний відпуст, якщо з побожністю в серці візьмуть участь в народних місіях, в духовних реколекціях чи формаційних зустрічах на основі текстів II Ватиканського собору і Катехизму Католицької Церкви, які проходитимуть у храмі чи іншому відповідному місці, згідно з думкою Святішого Отця.
Незважаючи на норму, згідно з якою можна отримати тільки один відпуст на день (пор. Enchiridion Indulgentiarum, IV ed., norm. 18, § 1), вірні, які виконають акт любові на користь душ у Чистилищі, якщо вони за правилами приступлять другий раз того самого дня до Причастя, зможуть отримати два рази того самого дня повний відпуст, який можна застосувати виключно для померлих (мається на увазі впродовж однієї євхаристійної відправи; пор. кан. 917 та Папська комісія у справах автентичної інтерпретації Кодексу Канонічного Права, Responsa ad dubia, 1, 11 липня 1984 р.). Цим подвійним приношенням виконується похвальний акт надприродної любові через зв’язок, яким сполучені вірні, котрі ще йдуть у паломництві на землі, та вірні, котрі вже завершили свій шлях, силою того факту, що «ювілейний відпуст міццю молитви призначений особливим чином для тих, хто нас випередив, щоб вони отримали повне милосердя» (Spes non confundit, 22).
Але особливим чином саме в «Ювілейний рік ми будемо покликані стати видимими, читабельними знаками надії для всіх братів і сестер, які живуть у важких умовах (Spes non confundit, 10): тому відпуст є сполучений з ділами милосердя і покаяння, які свідчать про розпочате навернення. Вірні, слідуючи за прикладом і наказом Христа, нехай відчують себе запрошеними до більш частого виконання діл любові і милосердя, в першу чергу у служінні тим братам і сестрам, яких гнітять різні злигодні. Говорячи докладніше, нехай ще раз відкриють для себе «діла милосердя щодо тіла: дати їсти голодним, дати пити спраглим, зодягнути людей без одежі, прийняти до дому подорожніх, супроводжувати хворих, відвідувати ув’язнених, ховати мертвих» (Misericordiae vultus, 15). Крім того, нехай ще відкриють для себе «діла милосердя щодо душі: радити тим, хто сумнівається, повчати тих, хто чогось не знає і не вміє, напоумлювати грішників, потішати засмучених, прощати образи, терпеливо зносити набридливих людей, молитися за живих і мертвих» (Misericordiae vultus, 15).
Таким самим чином вірні зможуть отримати ювілейний відпуст, якщо підуть з візитом на якийсь час до братів, які знаходяться у труднощах (хворі, в’язні, самотні люди похилого віку, неповносправні тощо), наче звершуючи паломництво до присутнього в них Христа (пор. Мт 25, 34-36), та виконавши звичайні духовні, сакраментальні і молитовні вимоги. Безсумнівно, вірні зможуть повторювати такі візити впродовж Святого Року, отримуючи в кожній з ній повний відпуст, навіть щоденно.
Повний ювілейний відпуст можна отримати також за посередництвом ініціатив, що конкретно і великодушно реалізують дух покаяння, який є душею Ювілею, наново відкриваючи для себе особливо покаянний характер п’ятниці: утримуючись, в дусі покаяння, принаймні на один день, від того, що скеровує увагу на марні речі (реальні, а також віртуальні відволікання, викликані, наприклад, засобами масової інформації та соціальними мережами) і від надмірного споживання (наприклад, шляхом посту чи тимчасового невживання певної їжі згідно із загальними правилами Церкви та вказівками єпископів), а також жертвуючи пропорційні суми грошей бідним; фінансуючи ініціативи релігійного чи соціального характеру, зокрема, які спрямовані на захист і охорону життя на всіх його етапах та поліпшення якості життя покинутих дітей, молоді, яка перебуває у скрутному становищі, людей похилого віку, що є в потребі чи самотніми, мігрантів з різних країн, «які покидають свою землю в пошуках кращого життя для себе і своїх сімей» (Spes non confundit, 13); присвячуючи відповідну частину свого вільного часу волонтерській діяльності, яка потрібна спільноті, або іншим подібним формам особистого заангажування.
Усі дієцезіяльні та єпархіяльні Єпископи, а також ті, хто за законом до них прирівняні, у якийсь більш сприятливий для цього день в часі Ювілею, з нагоди головного святкування в катедральному соборі та в окремих ювілейних храмах, можуть уділити Папське Благословення з доданим до нього повним відпустом, який можуть отримати всі вірні, котрі отримують це Благословення на звичайних умовах.
Для того, щоб доступ до Таїнства Покаяння та отримання Божого прощення через силу Ключів був душпастирськи полегшений, місцеві Ординарії запрошуються до того, щоб надати канонікам і священникам, які зможуть в катедральних соборах та визначених на Святий Рік храмах вислуховувати сповіді, в межах forum internum наступні повноваження: для вірних східних Церков: відносно того, про що йдеться в кан. 728, § 2 CCEO, а у випадку можливого застереження права – всього того, про що мова в кан. 727, за винятком, зрозуміло, тих справ, про які мова в кан. 728, § 1; для вірних латинської Церкви: повноваження, про які йдеться в кан. 508, § 1 CIC.
У зв’язку з цим ця Пенітенціарія закликає всіх священників з щедрою готовністю та самовідданістю надати для вірних якомога ширший спектр можливостей скористатися засобами спасіння. Для цього варто опрацювати та опублікувати графіки сповіді, узгодивши їх з настоятелями чи ректорами сусідніх храмів, коли можна буде знайти священника в сповідальниці; запланувати регулярні та часті покаянні літургії; забезпечити якомога ширшу доступність священиків, які через вікові обмеження не мають визначених душпастирських завдань. Залежно від можливостей, слід також пам’ятати, відповідно до Motu Proprio Misericordia Dei, про душпастирську можливість слухати Сповідь також під час відправлення Святої Меси.
Для того, щоб полегшити завдання сповідників, Апостольська пенітенціарія, за дорученням Святішого Отця, передбачає, що священники, які супроводжують або приєднуються до ювілейних паломництв поза межами своєї дієцезії, можуть користуватися тими ж повноваженнями, якими вони були наділені з боку законної влади у своїй дієцезії.
Спеціальні повноваження будуть надані цією Апостольською Пенітенціарією пенітенціаріям римських папських базилік, дієцезіальним канонікам-пенітенціаріям, встановленим в окремих церковних округах.
Сповідники, після того, як приязно наставлять вірних про тяжкість гріхів, які тягнуть за собою застереження права або кари, визначать з пастирською любов’ю підходящі сакраментальні покути, щоб привести їх, до, наскільки це можливо, максимально стійкого покаяння та запросити їх, відповідно до характеру справи, до відшкодування збитків та згіршень.
Насамкінець, Пенітенціарій наполегливо запрошує Єпископів, як носіїв потрійного священнослужіння навчання, керівництва та освячення, подбати про те, щоб чітко роз’яснити положення і принципи, запропоновані тут для освячення вірних, беручи до уваги, зокрема, обставини місця, культури і традицій. Катехеза, пристосована до соціокультурних особливостей кожного народу, зможе ефективно продставити Євангеліє і все християнське послання, глибше вкорінюючи в серцях прагнення цього унікального дару, отриманого завдяки посередництву Церкви.
Цей Декрет є чинним протягом усього Чергового Ювілею 2025 року, незважаючи на будь-яке протилежне положення.
Дано в Римі, в резиденції Апостольської Пенітенціарії, 13 травня 2025 року, в спомин Пресвятої Діви Марії Фатімської
Кард. Анжело Де Донатіс
Пенітенціарій більший
Й.П. монс. Кшиштоф Никєль
Регент
28 грудня 2025 року у львівській Митрополичій базилізіці Успіння Пресвятої Діви Марії урочисто завершили святкування Ювілейного року, проголошеного папою Франциском і розпочатого 24 грудня 2024 року.
27 грудня 2025 року в костелі святого Архангела Михаїла відбулося урочисте завершення Ювілейного року. Святкування розпочалося виставленням Пресвятих Дарів та спільною, традиційною для нашого костелу молитвою Святого Розарію. Після цього вірні мали змогу ознайомитися з презентацією, присвяченою блаженній родині Ульмів, реліквії якої цього ж дня були урочисто введені до нашого храму.
17 листопада 2025 р. архієпископ Мечислав Мокшицький, митрополит Львівський, відслужив у митрополичій базиліці Успіння Пресвятої Діви Марії подячну Святу Месу. Львівський архіпастир дякував Богові за 17 років свого служіння на чолі архідієцезії. Також під час цього богослужіння архієпископ Мечислав включив до Львівської митрополичої капітули 8 нових каноніків та підніс до рангу греміального каноніка Канцлера Курії Львівської архідієцезії о. Владислава Ґримського.
У перші суботу та неділю жовтня у Римі та Ватикані переплетуться два великі паломництва в контексті Святого Року, які обʼєднані спільними темами людської мобільності та діалогу між народами й культурами.
„ВІРНІСТЬ ХРИСТОВІ Й ЦЕРКВІ ВЧОРА, СЬОГОДНІ І НАЗАВЖДИ”
Дорогі Брати в Єпископстві!
Всечесні Отці та Богопосвячені Особи!
Возлюблені у Христі Брати і Сестри!
З серцем, сповненим вдячності до Бога, та глибоко зворушений історією нашої церковної спільноти, звертаюся до Вас із цим пастирським листом з нагоди виняткового Ювілею 650-річчя Львівської Митрополії латинського обряду.
Святкуючи Ювілейний рік вірні Городоцького деканату взяли участь у спільній прославі Господа Бога в ювілейному храмі, цього разу в поєднанні з парафіяльним відпустом. Ми особливо молилися за дітей, які приймають перше причастя та святкують свою першу річницю.
В суботу 14 червня в парафії Матері Божої Святого Скапулярію в Снятині відбулася ювілейна зустріч дітей, які цього року переживали урочистість І Св. Причастя та річницю. З різних куточків Івано-Франківського деканату приїхали діти зі своїми батьками і душпастирями.
7 червня 2025 року, в ювілейному храмі у Санктуарії Матері Божої Фатімської в Крисовичах, молодь з Мостиського деканату відсвяткувала свій день зосередження. Після привітання усіх учасників, конференцію провів о. Віктор Ковальський, який впровадив молодь у таємницю таїнства миропомазання та відповідальністю бути християнином і свідчити про віру.
7 червня діти Золочівського деканату котрі вперше прийняли Ісуса до свого серця а також ті котрі переживали річницю зустрілись у м Буськ, в часі ювілейного рокудля для прослави Бога за цей прекрасний дар у їхньому житті.
28 травня 2025 р. відбулося паломництво неопресвітерів до Нижанкович до Санктуарію Матері Провидіння. В цьому році згадується 20 річниця від моменту, коли фігурка Пресвятої Діви Марії Лурдської в костелі Пресвятої Трійці в Нижанковичах мироточила, плакала.
Вже 9 років при парафії Христа Царя в Івано-Франківську діє молитовна група Матерів. Окрім щотижневої молитви, спільнота разом здійснює паломництва до святинь в Україні. У Ювілейному році, у першу суботу місяця червня ми відвідали три ювілейні костели Львівської Архідієцезії, а саме: Санктуарій бл. Марти Вєцкої в Снятині, Базиліку Воздвиження Всечесного Хреста у Чернівцях і Санктуарій Матері Божої Фатімської в Садгорі.
31 травня 2025 року в парафії санктуарію Ісуса Христа Милятинського в Кам’янці-Бузькій Жовківський деканат організував святковий захід для дітей під назвою "Ювілей дітей". Подію очолив настоятель парафії отець Сергій разом з священиками та сестрами деканату.
У суботу 17 травня, понад 50 молодих людей з різних парафій львівського деканату прибули до Санктуарію Матері Божої Винниківської, який є Ювілейним Храмом. Зустріч молодих Паломників Надії розпочалась з конференції на тему: «Як бути свідком надії у цей не легкий час», яку проголосив о. Станіслав Нуцковський OFMconv - настоятель отців францисканців в Україні.
15 травня 2025 року духовенство та вірні Стрийського та Городоцького деканатів відвідали місто Галич, з нагоди святкування 650-річчя заснування Львівської митрополії латинського обряду. На святкування приїхали священники, сестри та вірні двох деканатів. Після Святої Меси у храмі св. Пантелеймона у с. Шевченкове відвідали також санктуаріум у м. Галич.
П’ятий вчинок милосердя для душі заохочує нас до витривалості та терпеливості у труднощах, внаслідок яких ми зазнаємо шкоди. Кривда, пов’язана із втратою, образою чи нещастям, яку хтось заподіяв нам свідомо, – це така дія, наслідком якої є матеріальна чи духовна шкода. Природною реакцією людини на заподіяну їй кривду є бажання відплатити або навіть помститися кривдникові. Але християнин має поводитися не так.
Триває реєстрація на зустріч, присвячену католицьким інфлюенсерам, яка відбудеться наприкінці липня в Римі в рамках Святого Року. Подія об`єднає цифрових євангелізаторів з усього світу для обміну досвідом та посилення їхньої місії з несення Христового послання на цифрові периферії.
У Ватиканському пресцентрі представлено другу з великих подій Святого Року – Ювілей збройних сил, поліції та сил безпеки.
30 січня 2025 р. священики та сестри Ґородоцького деканату розпочали прощу Ювілейного року у Санктуарії Матері Божої Янівської, Цариці Миру у м. Івано-Франкове. Спільній Ювілейній Євхаристії передувала конференція на тему «Дар відпустів у Римо-Католицькій Церкві», яку виголосив о. д-р Ян Щих.
В останній четвер місяця січня священники Івано-Франківського деканату розпочали "Паломництво Надії" у Ювілейному році. Через щомісячні дні зосередження прагнемо будувати спільноту з Ісусом і між собою. Парафія в Коломиї першою приймала нас. Духівник нашого деканату о. Артур Зауха виголосив конференцію на тему: Надія в чесноті терпеливості, а токож принагідну проповідь під час Святої Меси.
Ювілейний 2025 рік, розпочався 24 грудня відкриттям Святих Дверей у Ватиканській Базиліці папою Франциском, котрий був першим паломником, який через них пройшов. У неділю, 29 грудня, єпископи по всьому світу почали відзначати Ювілейний рік у своїх катедрах.
Незнання – це протилежність до знання, вміння, здібності, таланту. Вміння є вроджені або набуті, вони мають практичне або теоретичне спрямування, проте завжди служать не лише тому, хто ними володіє, а й іншим. Навчання тих, які не мають знань, – це прояв любові до ближнього, а те, що воно належить до діл милосердя щодо душі, підтверджує, що добром – як хлібом – можна ділитися.
Під час прес-конференції відбулося також представлення офіційного гімну ювілею, міжнародний конкурс створення мелодії якого завершився 25 березня 2023 року. Архієпископ Фізікелла розповів, що надійшло 270 заявок із 38 країн. Переможцем стала композиція маестро Франческо Менеґелло з італійського міста Мантуї.
Список учинків милосердя щодо душі розпочинає навернення грішника. Розміщення даного вчинку милосердя першим у цьому переліку вказує на те, чим є гріх і наскільки нищівні його наслідки. Гріх у його найгіршому вимірі, тобто тяжкий гріх, відвертає людину від Бога і від інших людей. Це вираз разючої невдячності, бунту, нечестивості та несправедливості.
27.04-2.05.2025 року відбудеться Архідієцезіяльне Ювілейне паломництво до Риму.
У коментарі для ватиканських медіа регент Апостольської пенітенціарії поділився думками про значення ключових елементів Святого Року, якими є відпуст, сповідь, паломництво та перехід через Святі Двері Папських базилік.
Святіший Отець Франциск буллою «Spes non confundit» проголосив 2025 рік ЗВИЧАЙНИМ ЮВІЛЕЙНИМ РОКОМ, який триватиме з 24 грудня 2024 року по 06 січня 2026 рік. В Україні триває повномасштабна війна і багато наших прихожан не зможуть вирушити в паломництво до Риму та до інших святих місць у світі, де змогли би отримати повний відпуст.
29 грудня 2024 року, разом із Вселенською Церквою, обрядом відкриття Святих Дверей митрополичої базиліки Успіння Пресвятої Діви Марії та урочистою Святою Месою, архієпископ Мечислав Мокшицький розпочав у Львівській архідієцезії Ювілейний рік.
Дорогі Брати й Сестри!
Папа Франциск, відкривши Святі Двері в Базиліці Святого Петра в Римі, розпочав Ювілейний Рік. Це час для кожного віруючого має бути подячним за благодать віри, переосмисленням щоденної поведінки та поверненням до джерела, яким є Святе Письмо, бо з нього ми, католики, черпаємо пізнання правди про спасіння.
Ніколи не втрачати надію. З таким заохочення Папа Франциск звернувся до в’язнив, відвідуючи в другий день різдвяних свят римську в’язницю, в якій він відчинив Святі Двері, символ Ювілею 2025 року, зосередженого на темі «Паломники надії».
Дорогі родини, щиро вітаємо вас у цей Різдвяний час і оголошуємо вам Ювілейний рік - особливий Рік Божої благодаті! У Римі Святіший Отець відкрив Святі Двері 24 грудня, а у наших дієцезіях Рік Благодаті розпочинається сьогодні. Так само, як Господь Ісус оголосив Рік Благодаті у своєму рідному місті Назареті, так і ми сповіщаємо цей благословенний час для кожного з вас, для кожної родини.
© Copyright © 1991-2025 Львівська Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви.
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв дозволяється за умови посилання rkc.lviv.ua (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www. rkc.lviv.ua. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. Редакція може не поділяти думку авторів. Редакція залишає за собою право редагувати надані матеріали.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію.
