31 серпня, 26 жовтня та 28 грудня 2025 року група блаженного Якова Альберіоне, очолювана отцями та братами-паулістами у Львові, організувала три піші паломництва за мир в Україні та в усьому світі.
1. Перший маршрут, у літньому середовищі, пролягав від Святилища Матері Божої Вінницької у Винниках до Архикатедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії у Львові. Обидва храми є стаціонарними храмами Ювілейного 2025 року. Більше інформації про це паломництво, в якому взяли участь семеро осіб, можна знайти у «Новому Галицькому кур`єрі» [№ 18 (478), 2025] та на вебсайті: klientgalicyjski.com/pielgrzymka-roku-jubileuszowego-2025-o-pokoj-w-ukrainie/.
2. Другий маршрут пролягав від каплиці Святої Трійці в Новій Скваржаві до Колегіального костелу в Жовкві, який також є станційним храмом Ювілейного року 2025. У цьому паломництві також взяли участь семеро осіб. Уся група зібралася біля костелу Матері Божої Неустанної Помочі у львівському районі Збоїща, а потім доїхала автомобілем до початкової точки пішохідної екскурсії.
Мандруючи з вервицями в руках, ми побачили багато цікавих місць. Наприклад, у піщаному кар`єрі в Новій Скваряві ми натрапили на скам`янілі дерева, а в селі оглянули колишній панський будинок 1807 року та церковну будівлю міжвоєнного періоду, яку за комуністичної епохи переобладнали на медичну клініку. У наступному містечку, Старій Скваржаві, нас привабили дерев`яна греко-католицька церква Святого Архангела Михаїла 1508 року та церква Святого Людвіка 1936 року. Як ми дізналися від місцевих парафіян, церква отримала цього святого покровителя, тому що після багатьох молитов смертельна епідемія нарешті закінчилася в селі в день його літургійного вшанування (25 серпня).
3. Третій паломницький маршрут, тепер у зимовому середовищі, вів від станційної церкви в Янові (Івано-Франкове), санктуарій Божої Матері Янівської, Цариці Миру, до церкви Успіння Пресвятої Діви Марії в Страдчі. У першому етапі цього паломництва взяли участь семеро людей, а потім вирушили ще четверо. Хрускіт снігу під ногами та холодний вітер нагадували нам, що зима справді почалася. Тим часом, дорогою ми кілька разів зустрічали чаплю, що ширяла над очеретом, а також журавля, що злітав. Ми завершили нашу подорож теплою вечерею в Будинку паломника в Страдчі.
Паломництва, безсумнівно, мають певний магнетизм, чи то через мету подорожі, чи з інших причин, але є щось приховане за тим фактом, що не бракує людей, готових взятися за таке починання. Ми всі прагнемо миру та прагнемо досягти його в різних сферах, а молитва та жертва – це одні з можливих засобів. Як люди віри, ми можемо сказати, що тільки Бог має силу очистити людську совість від ворожнечі, агресії, гордині та бажання панувати над іншими.
Як каже Псалом 127: «Якщо Господь не стереже міста, то даремно пильнує варта». Тож ніколи не переставаймо молитися до Творця за мир, пам’ятаючи також про наше особисте навернення та готовність виконувати Його волю.
Брат Адам Щчигєл, SSP