На Вічевому майдані Івано-Франківська відбулися урочистості з нагоди Дня Соборності України, під час яких вручили посмертні відзнаки міського голови “За честь і звитягу” родинам вісімнадцятьох загиблих захисників.
У День Соборності України, 22 січня, сотні мешканців Івано-Франківська зібралися на Вічевому майдані, щоб вшанувати пам’ять полеглих захисників та продемонструвати єдність української нації в прагненні до незалежності та суверенітету.
“Щороку 22 січня Україна, на жаль, вже вкотре, зі сльозами та у війні відзначає День Соборності. Сьогодні наше місто є надійним тилом для Збройних сил України, є прихистком для людей, які постраждали через війну. Є містом, де ми шануємо полеглих воїнів, опікуємося їхніми родинами. Івано-Франківськ у своїй історії завжди брав активну участь у житті держави. І в далекому 1919 році саме Івано-Франківськ був столицею ЗУНР”, – наголосив заступник міського голови Івано-Франківська Віталій Федорів.
Під час урочистостей посмертні відзнаки міського голови “За честь і звитягу” отримали родини вісімнадцятьох загиблих Героїв, серед яких Олег Гбур, Максим Гунченко, Іван Данів, Володимир Даценко, Мирослав Дебенко, Ярослав Івасюк, Ігор Кокорудз, Ігор Коропецький, Андрій Кузик, Євген Лепетюк, Віталій Мазур, Борис Монарха, Роман Паньків, Богдан Пічак, Іван Слівка, Андрій Стрілецький, Захар Тарасов та Ярослав Янкович.
“Для мене це в першу чергу пам’ять. Це пам’ять про мого чоловіка, про батька моєї дитини. Це не просто відзнака. Людина віддала своє життя і це потрібно пам’ятати. Найдорожче, що у нас є – він віддав”, – поділилася Ірина Іващенко-Гунченко, дружина полеглого Героя Максима Гунченка.
Особливо зворушливим став момент, коли мати загиблого воїна Мирослава Дебенка розповіла про заповіт сина: “Я відкрила його заповіт, який він написав перед тим, як іти на війну. Мирослав написав: ‘Вірю, що все буде добре. Ми переможемо і будемо нашу рідну Україну відбудовувати в усіх розуміннях`”, – розповіла пані Ольга, мати полеглого захисника.
Марія Данів, дружина загиблого захисника Івана Даніва, який загинув 13 червня 2023 року на Донеччині, поділилася своєю історією: “Не можу сказати я вдова, я – дружина Даніва Івана. Ми прожили 21 рік разом, у нас прекрасних троє дітей. Він з найпершого дня 24 лютого пішов захищати нас. Завжди казав: ‘Хто як не я’, ‘Як не я, то мої діти, я не пущу їх!`”.
На завершення урочистостей відбулася поминальна панахида за всіма полеглими українськими військовими, під час якої присутні помолилися за душі загиблих захисників та попросили Божого благословення для України.
Джерело: versii.if.ua
© Copyright © 1991-2025 Львівська Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви.
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв дозволяється за умови посилання rkc.lviv.ua (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www. rkc.lviv.ua. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. Редакція може не поділяти думку авторів. Редакція залишає за собою право редагувати надані матеріали.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію.
