В шість місяців після смерті Ректора санктуарію о. Владислава Зьобер CSsR, 24 жовтня 2012 р. в Санктуарії Матері Божої Неустанної Помочі в м. Мостиська, Львівської обл., відбулося урочисте повернення закристії храму – приміщення, де зберігаються літургійні речі до богослужінь і де одівається перед Святою Месою священик та де приймає мирян, котрі висловлюють бажання зустрітися з священослужителем. До цього часу закристія була рентген-кабінетом лікарні, що й надалі використовує, незаконно забрані комуністичним режимом і не повернені, приміщення монастиря Отців Редемптористів.
Урочистість, яку очолив Єпикоп-помічник Львівської Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви Леон Малий, розпочалася від Святої Меси о 10:00. Участь в Євхаристії і урочистому акті передачі приміщення закристії також взяли: душпастирі парафії Св. Йоана Христителя і санктуарію Матері Божої Неустанної Помочі в Мостиськах на чолі з настоятелем о. Владиславом Деруновим; декан Самбірського деканату о. Герард Лірик; редемптористи Варшавської Провінції Отців Редемптористів з м. Трускавець; священики та сестри-монахині Мостиського деканату; депутат Львівської обласної ради Ярослав Дубневич; Мер міста Мостиська Сергій Сторожук; Староста Перемишльського р-ну Ян Пончек (Польща) і його Віце-Староста Марек Кудла враз з дружиною Ренатою Кудла, яка є директором школи в Болєстрашицах (Польща); Глава ради Перемишльського р-ну Ришард Адамський; Президент м. Перемишля Роберт Хома; Консул Республіки Польща у Львові Марян Орліковський; Президент Федерації польських організацій в Україні Емілія Хмільова; Президент Товариства польської культури Львівської землі Еміль Легович; Тереса Тетерич – Президент Товариства польської культури Мостиської землі і Директор Мостиської середньої школи № 3 з польською мовою навчання; Президент клубу «Мостиська» в м. Перемишль Тадеуш Круль; чисельно прибулі вірні місцевої парафії, деканату та гості з-за кордону.
Після літургії відбувся акт передачі, під час якого депутат Львівської обласної ради Ярослав Дубневич передав настоятелю парафії Св. Йоана Хрестителя і санктуарію Матері Божої Неустанної Помочі в м. Мостиська о. Владиславу Дерунову копію «Рішення Мостиської районної ради Львівської області "Про передачу двох кімнат хірургічного корпусу Мостиської комунальної центральної районної лікарні римо-католицькій громаді м. Мостиська"».
В ново поверненій закристії усі учасники урочистого заходу мали можливість вписатися до пам’ятної книги Санктуарію (архівної книги) і переглянути, списану враз з фотографіями, через святої пам’яті о. Владислава Зьобер, «Книгу історії відбудови, розвитку та заслужених осіб санктуарійного храму Св. Катерини Александрійської і Матері Божої Неустанної Помочі в м. Мостиська». Найбільше, однак, зворушило усіх присутніх одне місце в закристії, на якому стояв портрет світлої пам’яті о. Владислава і біля якого горіла свічка та стояли чисельні квіти вдячності за його душпастирську діяльність. Не від однієї людини далося почути слова, що цей сьогоднішній акт передачі є заслугою його заступництва в небі і що без присутності редемптористів, Мостиська втратили свій своєрідний дух духовного життя.
Під кінець урочистості слова вдячності всім тим, які внесли свій вклад в повернення чергового приміщення храму, від імені Митрополита Львівського РКЦ архієпископа Мечислава Мокшицького висловив єпископ Леон Малий.
Слід зазначити, що через особисту неприхильність з боку Головного лікаря Мостиської ЦРЛ Пеленя Богдана Михайловича, не була передана римсько-католицькій спільноті м. Мостиська ціла площа вище згаданої закристії. Перед урочистою передачею приміщення, було відділено, новою стіною, частину приміщення. Тим самим і досі питання повернення закристії залишається відкритим.
ОТЕЦЬ ВЛАДИСЛАВ ЗЬОБЕР CSSR народився 3 серпня 1924 року в Жадковичах (належали до парафії в Мостиськах). Син Франциска і Франциски з дому Майгєр, яка походила з с. Стрілецьке, донька Мартина і Катерини з дому Лах. Мали десятьох дітей: двох дочок та вісім синів. Двоє старших синів, Казимир і Йосиф, стали священиками Краківської дієцезії, а молодша дочка, Герарда, після закінчення середньої школи стала сестрою-монахинею. В монастирі отримала вищу освіту, була відповідальною за формацію молодих сестер. Двоє братів батька матері Франциски, Казимир і Франциск, стали редемптористами – о. Казимир був видатним місіонером, зокрема – їздив на місії з о. Бернардом Лубеньським CSsR. Отець Франциск в свою чергу викладав кандидатам до Згромадження Редемптористів в ювенаті і був вбитий (розстріляний) 6 серпня 1944 р. німцями під час Варшавського повстання. Сестра цих двох редемптористів, Магдалина, також була монахинею – старовейською служебницею.
Отця Владислава прийняли до ювенату Згромадження Найсвятішого Відкупителя (редемптористів) в Торуні 1938 року. Під час ІІ Світової війни він рік продовжував навчання в польській міській школі імені Яна III Собеського в Мостиськах. Пізніше примусово працював на будівництві залізничної дороги (був мобілізований т.зв. Баудінстом, тобто штучно створеною німецькою окупаційною владою службою праці), але втік звідти. Після цього переховувався і тільки 1944 року почав відвідувати гімназію в Любліні.
1945 року розпочав новіціат в отців-редемптористів в Ломниці. 15 серпня 1946 року склав перші монаші обіти. Продовжував навчання на рівні ліцею в Кракові і Торуні, де отримав державну середню освіту. Вивчав філософію і теологію у Вищій духовній семінарії редемптористів в Тухові. 21 червня 1953 р. прийняв священицькі свячення з рук архієпископа Володимира Ясінського. Після закінчення навчання в Тухові рік працював в Браневі. Пізніше відбув пасторальну практику у Варшаві під керівництвом о. Йосифа Сохацького.
Душпастирював як вікарій та катехит в Барді Сілезькому (1955-1958, 1956-1969), Щецинку (1958), Глогові (1969-1972). В Барді Сілезькому допомагав в приготуванні коронації чудотворної фігури Матері Божої Берегині Віри (1966).
В 1959-1965 рр. був настоятелем монастиря в Замості, духовним отцем Замойського деканату і сповідником сестер-монахинь.
Працював настоятелем парафії в Браневі (1972-1981), а також в новоствореній парафії в Замості (1981-1990), одночасно будуючи філіальний храм в Жданові.
В 1990 році о. Владислав проводив відпустку в рідних Мостиськах. Раптом настоятель місцевої парафії звернувся з проханням до Настоятеля Польської провінції отців-редемптористів, щоб він вислав о. Владислава до Мостиськ для душпастирської роботи. Після обов’язкових узгоджень o. Зьобер залишився в Мостиськах, де ревно працював як душпастир та кустош санктуарія Матері Божої Неустанної Допомоги (1990-2012).
Його Високопреосвященство архієпископ Мечислав Мокшицький відзначив о. Владислава орденом бл.Якова Стрепи за особливі заслуги для Львівської архідієцезії латинського обряду.
Помер 24 квітня ц.р., після кільканадцяти днів перебування в лікарні в Перемишлі.
O. Владислав Зьобер CSsR взяв участь у відбудові храму санктуарія в Мостиськах, поверненні чудотворної ікони Матері Божої Неустанної Допомоги, а також у її коронації в 2001 r.
Після відомості про його смерть кардинал Мар’ян Яворський зазначив: "... відійшла людина великого Божого духа. Католицька Церква на землі втратила ревного свідка віри, але отримала заступника в Небі".
Редакція новин порталу
ФОТО - Сергій ВІТВІЦЬКИЙ
© Copyright © 1991-2025 Львівська Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви.
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв дозволяється за умови посилання rkc.lviv.ua (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www. rkc.lviv.ua. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. Редакція може не поділяти думку авторів. Редакція залишає за собою право редагувати надані матеріали.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію.
