Існування ангелів є одним із важливих елементів нашої віри. Святе Письмо не залишає місця сумнівам у їхньому існуванні. «Бо ангелам своїм повелить про тебе, щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах» (Пс 91,11). Господь Ісус велить не гордувати ніким із «малих цих», бо «ангели їхні на небі повсякчас бачать обличчя мого Небесного Отця» (Мт 18,10). Ангели стримують Авраама від принесення Ісаака в жертву, супроводжують Агар та Ізмаїла, Товію, пророка Ісаю, рятують сім’ю Лота, трьох юнаків із вогняної печі, а апостола Петра – з ув’язнення. Ангел – Божий посланець і керівник нашого життя.
Ангели були від початку наявні в ученні Церкви. Святий Кипріан (†бл. 251) називає їх нашими друзями, св.Василій (†379) бачить в них наших педагогів і приятелів, св.Амвросій (†397) вважає їх нашими помічниками. Святий Єронім (†бл. 420) стверджує: «Така велика гідність душі, що кожна має на захист Ангела Хранителя». Святий Василій іде далі, кажучи: «Деякі з-поміж ангелів наставлені над народами, інші ж дані кожному з вірних». Подібно пише і св.Августин (†430): «Великою є турбота Господа Бога про людей. Велику любов виявив до нас через те, що встановив ангелів, аби нас стерегли».
На початках Церкви великого культу ангелів не було (так само як і розвиненого культу Матері Божої), з огляду на боротьбу християнства з проявами поганства – вся хвала була скерована до Єдиного Бога, більше, ніж до створінь. Але перші згадки про ангелів знаходимо вже у св.Юстина (†бл. 165), а з IV ст. формується сильний культ Архангела Михаїла. У літургійних текстах є спомини ангелів як про духів, що служать Богові.
Окреме свято на честь ангелів постало тільки в XV ст. на Іберійському півострові, зокрема в Іспанії та Франції. 1608 року папа Павло V дозволив відзначати це свято наступного звичайного (не недільного) дня після свята Архангела Михаїла. Постійний спомин у літургійний календар цілої Церкви впровадив папа Климент Х, було це 1670 року. Живою вірою в ангелів-хранителів вирізнявся, зокрема, блаженний папа Йоан ХХІІІ, який ще будучи Апостольським нунцієм просив перед кожною важливою зустріччю свого ангела-хранителя про благополучний перебіг розмови та її добрі плоди.
До ангелів-хранителів у Церкві молиться багато віруючих, особливо ж цих молитов навчають дітей, аби ті знали змалку, що кожна людина має свою охорону, дану Богом. Але побожність до ангелів не є виключно «дитячою». Існує чимало парафій, товариств і рухів, присвячених ангелам і ангелам-хранителям зокрема; також не бракує жіночих чернечих орденів у чиїй побожності є виразний «ангельський» аспект: Ангельські Сестри св.Павла, Згромадження Сестер від Ангелів, Згромадження Сестер св.Архангела Михаїла та інші.
З Порталу Кредо