Йоан Божий народився у Монтемор-о-Ново в Португалії 1495 року, а помер в Ґренаді (Іспанія) 8 березня 1550 р. У пошуках свого життєвого покликання брався за різні заняття; був пастухом, солдатом, книгарем. Зворушений проповіддю св. Йоана Авільського, бігав вулицями Ґренади, вигукуючи як "Божий божевільний. Через те потрапив до Королівської Лікарні, де став свідком і товаришем страждань пацієнтів. Там і знайшов своє правдиве покликання, в той час говорячи так: нехай Бог дозволить мені мати мою лікарню, де я міг би прийняти хворих і служити їм, як би я цього хотів. Коли йому вдалося реалізувати це, він назвав відкриту лікарню "Божим домом", і сповнений довіри до Божого Провидіння збирав кошти на його утримання, вигукуючи: чиніть брати, добре самі собі. Він проявив себе незвичайною ревністю та запопадливістю в турботі про хворих та потребуючих. Його приклад та безмежне милосердя започаткувало Шпитальному Згромадженню, яке до сьогодні продовжує ту місію. Проголосив його блаженним папа Урбан VIII 21 вересня 1630 р., а канонізував папа Олександр VIII 16 жовтня 1690 р. св. Йоан Божий проголошений покровителем: лікарень (1886 р.), хворих та вмираючих (1886 р.), санітарів і католицьких згромаджень доглядальників (1930 r.), Пожежної охорони в Іспанії (1953 р.) і в Португалії (1990 р.) а також співпокровителем міста Ґренади (1940 р.)
В нашій Архідієцезії, у Дрогобичі, також служать брати боніфратри, як ще по іншому називають Шпитальне Згромадження Йоана Божого. Тому коротко розповідаємо про історії монастиря в Дрогобичі.
У XVII – XVIII ст. на території сьогоднішньої України боніфратри мали монастир-лікарню в Луцьку та у Львові. У Львові був монастир боніфратрів та церква св. Лаврентія по вул. Личаківській. Споруда стоїть і сьогодні під номером 26. Багато років Капітула Польської Провінції мала намір повернутися на схід. Цей намір дочекався реалізації за часів та зусиль о. Губерта Матусєвича. Місцем для монастиря було обрано Дрогобич - з яким, Згромадження вже якись час єднали живі звязки, а спосіб перебування - станції догляду, тип, виникнення та діяльність якого не погоджувалися з українським законодавством. 24 09 1996 р. було отримано згоду Львівської обласної влади та міського самоврядування Дрогобича на започаткування діяльності боніфратрів при Центральні Лікарні Дрогобича та реєстрацію Статуту Станції Соціального Захисту. Декрет Й. Е. Архієпископа Маряна Яворського, Митрополита Львівського (11-05-1998 р.) уможливив заснування Дому Згромадження та початок благодійної діяльності боніфратрів у Станції Соціального Захисту "Caritas" в Дрогобичі по вул. Шептицького 7 на території Львівської Архідієцезії.
Перші боніфратри під керівництвом бр. Кшиштофа Фрончака прибули на Україну в грудні 1997 р. Оселилися в позиченому тимчасово приватному будиночку і розпочали свою діяльність по догляду та опіці, ремонтуючи водночас приміщення станції, яке було призначене у місцевій гінекологічно-пологовій лікарні. Урочисте посвячення та відкриття станції опіки відбулося в Дрогобичі 24 серпня 1998 р. 16.11.2000 р. було куплено будинок по вул. Івана Франка 53 з призначенням для садиби Ковенту Ордену Боніфратрів в Дрогобичі, де й зроблено ремонт. А після всіх робіт до нового будинку було перенесоно благодійну діяльність. Станція догляду надає безкоштовні послуги потребуючим мешканцям регіону не зважаючи на походження, національність або віросповідання. Сфера послуг охоплює: медичну та санітарну опіку хворих, неповносправних та осіб похилого віку, опіку сімей, особливо багатодітних, опіку хворих дітей, порадництво в справах гігієни, харчування та інструктаж з реабілітаційних вправ. Також надається амбулаторна допомога всім потребуючим.
За матеріалами ILG та bonifratrzy.pl.