«Солунські брати» (тепер Солунь зветься Салоніками) народилися в першій третині ІХ ст. (Мефодій – між 815 і 820, Кирило – 826/827 р.). Кирило був бібліотекарем у соборі св. Софії в Константинополі, потім викладав філософію, зрештою вирішив податися в монастир у Витинії, до свого старшого брата Мефодія. Той раніше був архонтом в одній зі слов’янських провінцій.
Через п’ять років успішної праці брати дістали запрошення від моравського князя Ростислава. Саме під час моравської місії Кирило створив глаголицю – слов’янський алфавіт на підставі грецького, а потім переклав старослов’янською мовою Євангеліє і богослужбові книги. (Кирилиця – видозміна глаголиці, уже з великими літерами.) Проповідь слов’янською мовою була вельми успішною, однак діяльність Солунських братів була опротестована, їх звинувачено ледь не в єресі й відкликано до Рима. Проте за час назрівання цих подій змінився Римський єпископ, а новий Папа, Адріан ІІ, прийняв нововведення Кирила і Мефодія прихильно, схвалив їхні богослужбові книги й дозволив висвячувати їхніх учнів.
Євангелізація Європи у ті часи мала свої труднощі не тільки з огляду на небезпеку проповіді язичникам. У Церкві вважалося, що говорити про Бога і служити Йому дозволяється тільки латиною або грецькою, отож введення слов’янської мови справді сприймалося як єресь. Крім того, князь Ростислав запросив Кирила і Мефодія не так заради слов’янізації Євангелія, як заради протистояння Моравії німецькому впливові (до речі, братів у єресі звинувачував саме німецький клір). Отак політика підштовхнула Церкву до розширення євангельської проповіді народною мовою.
І хоча Велика Моравія розпалася 905 року й на ці землі повернувся німецький вплив, справа Апостолів слов’ян не загинула. 1980 року Йоан Павло І проголосив їх Покровителями Європи, поряд зі св.Бенедиктом Нурсійським.
В іконографії Кирило і Мефодій зображуються в єпископському вбранні – візантійського або латинського крою. Інколи тримають у руках модель храму. Кирило вбраний у тогу викладача, в руці тримає книгу, написану кирилицею. Їхні атрибути: хрест, книга, келих, розгорнутий сувій зі слов’янським алфавітом.
Джерело: Часопис Кредо
© Copyright © 1991-2025 Львівська Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви.
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв дозволяється за умови посилання rkc.lviv.ua (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www. rkc.lviv.ua. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. Редакція може не поділяти думку авторів. Редакція залишає за собою право редагувати надані матеріали.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію.
