Сьогодні Католицька Церква згадує у Літургії св. Агату, діву та мученицю. У церквах під час літургії освячують воду та хліб на честь св. Агати.
З життя св.Агати відомо мало, оскільки більше сказано про її смерть. Походила вона з сицилійської багатої родини. Прийнявши християнство, вирішила присвятити себе Христу в дівоцтві. Намісник Сицилії Квінтіан забажав мати її за дружину; Агата відмовилася. Тоді він «долучив її до списку» – саме тоді імператор Децій здійняв свою хвилю гонінь на християн, і Агата стала переслідувана як віруюча. Примусове перебування в будинку розпусти не заплямувало її гідності й не змінило її рішення, тоді намісник віддав її на тортури. Саме в цей час вибухнула Етна, і переляканий консул звелів припинити тортури. Агата або померла внаслідок тортур, або ж (за іншою версією) загинула, кинута на розпечене вугілля. Це сталося 5 лютого 251 року.
Відомо чимало історій мучеництва християнських дів, які відмовлялися від заміжжя з язичниками. Святу Агату вшановують як захисницю від пожеж (коли наступного року по її смерті Етна знову вибухнула, віруючі просили Агату про порятунок, і лава обійшла Катанію). Знаємо звичай святити хліб і сіль у день її спомину (селяни в день св.Агати давали худобі корм з освяченою сіллю, просячи про захист тварин від хвороб). Натомість можна б іще просити св. Агату бути помічницею і порадницею в справі вибору чоловіка.
Реліквії тіла св. Агати було через 60 років по смерті перенесено до кафедрального собору Катанії, де перебувають і досі. В іконографії св. Агата (Агафія) зображається в довгій сукні (символ чистоти). Її атрибути: кліщі, яким їй вирвано груди, або ж відтяті груди на таці; хліб у руках; палаючий дім; корона або пальмова гілка в долоні; слонова кістка – символ невинності й моральної сили. Про її заступництво просять також матері-годувальниці та при хворобах грудей.
Передрук за Credo
© Copyright © 1991-2025 Львівська Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви.
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв дозволяється за умови посилання rkc.lviv.ua (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www. rkc.lviv.ua. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. Редакція може не поділяти думку авторів. Редакція залишає за собою право редагувати надані матеріали.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію.
