Новини

Назад

Спомин св. Зигмунда Щенсного Фелінського

: 590 2013-09-17 00:00:00

Народився Зигмунд 1 листопада 1822 р. в с. Воютин поблизу Луцька у багатодітній шляхетській сім’ї. Батьки дбали про релігійне виховання сина та старалися дати йому добру освіту: хлопець закінчив школу у Клевані, потім навчався у гімназіях Луцька та Кременця. Коли Зигмунду виповнилося 11 років, від сухот помер батько, а у 1838 р. матір за участь у польському визвольному русі заслали в Сибір. Шестеро дітей залишилися фактично сиротами без даху над головою та без жодних засобів на існування – їхні маєтності були конфісковані. Дітьми заопікувалися родичі, але їм вже ніколи не судилося зібратися разом.

Зигмунтом заопікувався Зенон Бєліна-Бжозовський, маршалок шляхти Подільської губернії, який був також великим меценатом. Власне за його допомогою Зигмунд, який мав чудові математичні здібності, закінчив фізико-математичний факультет Московського університету, а потім навчався у Сорбонні та у Коллеж де Франс. У 1848 р. Зигмунт Щенсни приймав участь у повстанні та був поранений у битві з пруськими військами під Милославом, згодом був учителем дітей свого благодійника Бжозовського.

Вирішивши присвятити себе служнінню Господа, у 1851 р. Зигмунд вступає до Житомирської дієцезіальної семінарії, згодом продовжує навчання у Санкт-Петербурзькій духовній академії. У священики був рукоположений 8 вересня 1855 р., працював вікарієм парафії св. Катерини на Невському проспекті, викладав у Санкт-Петербурзькій академії, був у ній духовним отцем, створив у Петербурзі притулок для сиріт і старців. У 1857 р. заснував згромадження Сестер Францисканок Родини Марії, які покликані опікуватися найбільш убогими та потребуючими.

6 січня 1862 р. Папа Пій ІХ призначив Зигмунда Щенсного Фелінського архієпископом варшавським. Владика Зигмунд реформував навчальні програми семінарій, ревно відроджував релігійне життя у дієцезії (саме він ввів травневі молебні) і обороняв права Церкви. Під час польського повстання у 1863 р. написав листа до імператора Олександра ІІ, у якому закликав до мирного розв’язання конфлікту і заступався за свою паству. Це призвело до того, що імператор заслав архієпископа у Ярославль із забороною керувати довіреною йому дієцезією. 20 років владика Зигмунд Щенсни прожив на засланні, але не прийняв умов Олександра ІІ – зректися від архієпископства «добровільно», взамін на право виїзду за кордон та пенсії 6 тис. рублів (на ті часи це була велика сума). У засланні архієпископ виконував священицькі обов’язки, потайки контактував зі своєю дієцезією, займався літературною працею – написав там багато богословських та аскетично-гомілітичних праць, віршів та листів, а також відомі «Мемуари», які, з огляду на їхню літературну та історичну цінність, належать до найкращих зразків мемуарної прози ХІХ століття.

Тільки у 1883 р., завдяки довгим перемовинам Апостольського Престолу з Росією, Зигмунд Щенсни Фелінський був звільнений, проте йому все-таки було заборонено навіть ступати на територію його дієцезії. Владика Зигмунт оселився і прожив 12 років у Дзвинячці (зараз село Борщівського р-ну на Тернопільщині). Там він створив школу для сільських дітей, відкрив монастир Сестер Францисканок Родини Марії, розпочав будівництво костелу. Зигмунд Щенсни Фелінський був відомий своєю жертовністю і святістю життя, всі свої кошти роздавав убогим, тож коли він помер, при ньому не виявилося навіть грошей на похорони. Владика відійшов до дому Отця 17 вересня 1895 р. у Кракові, повертаючись із лікування, його тіло було поховане в Дзвинячці, в 1920 р. перепоховане у крипті варшавського кафедрального собору. У Дзвинячці, біля цілющого джерела на околиці села, Сестри Францисканки Родини Марії збудували каплицю на його честь, освячена вона була в 2006 р.

Архієпископ Зигмунд Щенсни Фелінський був беатифікований 18 серпня 2002 р. Папою Йоаном Павло ІІ, а 11 жовтня 2009 р. Папа Бенедикт XVI оголосив його святим.

---