Новини

Назад

Розпочався час Адвенту - нагода відшукати справжні орієнтири для життя

: 1076 2012-12-01 00:00:00

Коли дні у році стаються коротшими, а ночі – довшими, у час переходу з осені до зими – вірні Римсько-Католицької Церкви переживають період, який називається Адвентом. У християнстві термін «адвент» став окресленням пришестя Христа. Латинське слово (adventus) означає «прихід». У античному Римі означав офіційний приїзд і відвідини державного урядовця після призначення його на посаду.

Адвент триває чотири тижні, безпосередньо перед Різдвом Христовим. Адвент – час приготування до Різдва Христового, так як Великий Піст є часом приготування до Великодня. Відзначення Адвенту не відразу поширювалося на цілу Церкву. Його перші відзначали мешканці Галії та Іспанії. У Римі Адвент був введений у VI ст., хоча Різдво святкувалося у Римі від IV ст. За часів Папи Римського Григорія Великого (540-604) Адвент став для всієї Римської Церкви духовним приготуванням до свята Різдва Христового. З часом щорічне святкування Адвенту як очікування Різдва Христового стало приготуванням і очікуванням на Друге Пришестя Христа наприкінці світу.

Сьогодні Адвент має подвійний характер. Він є часом приготування до урочистостей Різдва Христового, через котре Церква вшановує перше пришестя Сина Божого до людей, але водночас є періодом, у якому, згадуючи це пришестя, очікуємо друге, котре наступить наприкінці існування світу.

Літургія Адвенту вказує нам дві великі постаті: пророка Ісаю і св. Івана Хрестителя. Перший є пророком, котрий залишив найбільше пророцтв пов’язаних з Месією. Іван Хреститель не стільки пророкує, оскільки вказує на особу Ісуса, який як Спасителем і Відкупителем, який вже прийшов і незабаром почне свою місію. Св. Іван Хреститель своїм життям і словом вчить вірних, у який спосіб належить приготуватися на прихід Господа: через покуту, зрив з гріхом, повстання з поганих звичок, одним словом – зі старої людини перетворення в нову, на зразок самого Христа.

Святий час Адвенту є також нагадуванням певної правди, що Христос прийде повторно, щоб хвалою воскресіння мертвих закінчити історію світу. Він прийде. Життя цілого світу, життя кожного з нас є очікуванням на Його пришестя, є Адвентом перед цим повторним і остаточним приходом Ісуса Христа. Тут з допомогою нам являється Божа Матір, котра є для нас світлом Адвенту, котра веде нас до неба, до спасіння, а перед усім до свого Сина. Її ми особливо вшановуємо під час ранкових Служб Божих впродовж цього періоду. Вони звуться Роратами. Свою назву вони отримали від першого слова латинської антифони на вхід, котра співалась на початку Євхаристії: «Rorate, caeli, desuper et nubes pluant justum» (Спустіть з висот росу, небеса, хмари хай проллються Праведним), що є парафразою вірша 45, 8 з книги пророка Ісаї та натяком на земний прихід Божого Сина. Вона, Божа Мати, заповідає кінець ночі очікування і близькість Його пришестя. Вона у ніч віфлеємського чуда наповнить нас благодаттю від маленького Ісуса, щоб ми йшли крізь життя до вічного щастя.

 

Михайло КУЦ

---