Шановні отці настоятелі, адміністратори та вікарії!
Якщо у Вашій парафії, серед міністрантів, є той, хто проявляє зацікавлення до священства, а також хоче краще розпізнати своє покликання – тоді варто скористатися з можливості, яку вам хочемо запропонувати.
Дорогі Сестри та Брати Священники,
Римсько – католицька парафія Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві організовує паломництво до Санктуарію Божого Милосердя у Кракові-Лагевніках, яке відбудеться 11 – 12 квітня 2026 року.
Запрошуємо вас на Архідієцізіальне паломництво до Паре ле Моньяль та Люрду в Рік Пресвятого Серця Ісуса, яке відбудеться з 20 по 28 квітня 2026 року. Вартість: 585 євро. Реєстрація до 20 березня у о. Лукаша Лесьняка, тел. 0992744038.
У документі, що побачив світ через п’ять місяців після обрання на Петровий престол, колишній Краківський митрополит виклав своє бачення ситуації тогочасного світу та завдання Церкви перед людиною, яку відкупив Христос.
Рівно 45 років тому, 4 березня 1979 року, Папа Іван Павло ІІ опублікував свою першу енцикліку «Redemptor hominis» (Відкупитель людини). Енцикліка вважається програмним документом, який показує горизонти його мислення на початку понтифікату і водночас є своєрідним підсумком душпастирського, філософського та богословського досвіду Краківського митрополита. У документі, опублікованому через п`ять місяців після обрання, святий Іван Павло ІІ представляє світові основні ідеї свого служіння як Наступник святого Петра, даючи також оцінку духовного стану тогочасного світу.
Папа Войтила стверджує, що правда про людську гідність має свою основу в Ісусі Христі, Який є «центром всесвіту та історії». Не випадково енцикліка не називається «Redemptor hominum», тобто «Відкупитель людства», а саме «Redemptor hominis» – Відкупитель людини. «Йдеться про людину у всій її правді, у всій її повноті, – читаємо в документі. – Йдеться не про абстрактну людину, а про реальну людину, конкретну, історичну людину. Йдеться про кожну людину. Бо кожну людину обіймає тайна Відкуплення». Він також підкреслив, що «людина – це дорога Церкви», тому Церква повинна супроводжувати її, намагатися зрозуміти її, співчувати їй і шукати її.
Діагноз тогочасного світу, викладений у документі, не дихає оптимізмом. Святіший Отець писав про ХХ століття як про століття, в якому «люди заподіяли людям багато несправедливості і страждань», зазначаючи, що перспектива наступного, ХХІ століття, також не вселяє оптимізму. Тут знайшлося місце для тем, розвинутих протягом наступних років понтифікату, як от заклик більше турбуватися не про те, щоб «мати більше», але про те, щоб «якнайбільше бути»; стурбованість соціальною несправедливістю, що панує у світі; розрив між постійним поступом цивілізації і розвитком моралі та етики.
Енцикліку «Redemptor hominis» вважають викладом християнського гуманізму. Як зазначив сам автор, це була «тема, яку він привіз із собою» до Риму. Він, наприклад, пише, що «глибоке захоплення цінністю і гідністю людини називається Євангелієм, тобто Доброю Новиною. Це також називається християнством».
Джерело: vaticannews.va
© Copyright © 1991-2025 Львівська Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви.
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв дозволяється за умови посилання rkc.lviv.ua (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www. rkc.lviv.ua. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. Редакція може не поділяти думку авторів. Редакція залишає за собою право редагувати надані матеріали.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію.
