Богопосвячене життя... що це, питають не раз люди, хто ми богопосвячені і що робимо... Напевно всі стикалися не раз з тим, що люди не знають хто такий монах чи монахиня...
У світі поширена думка, що монах – просто особа замкнена у мурах, яка відмовляється від усього, що радісне, що у монастир ідуть особи розчаровані життям... Щоб трішки приблизити тему богопосвяченого життя та євангельських рад, котрі шлюбують монахи та монахині зорганізували ми в днях від 9-12.01 реколекції на цю тему для молоді. Допомогою в цьому був лист Папи Франциска до богопосвячених осіб, в якому Святійший отець підкреслює, що «Кожен християнин є покликаний щоб нести у світ послання надії, Божу радість і Його ніжність до усіх.»
Реколекції відбулися на славу Господню, ось відгуки самих учасників:
1) В днях від 9-12.01 в Крисовичах, у домі Сестер Служебниць НДМ, зібралася молодь на реколекціях, темою яких тим разом було «Богопосвячене життя і євангельські ради», які Ісус дає не тільки монахам , а й усім людям, мені й тобі. Чистота, убогість, послух... так не популярні у сучасному світі, і так часто люди ототожнють їх лише з життям святих. Та під час реколекцій завдяки неймовірно цікавим конференціям о. Херубіна Жилка, францисканця, простим, але чітким та мудрим словам сестер, праці в групах, ми - молодь відкрили, що бути послушним Богу, мати чистоту в серці, не мати багатства матеріального, а знаходити красу у чомусь простому- це насправді круто.

І нерозумно було б проігнорувати поради Ісуса, нашого найближчого Друга. Він дає нам дороговказ. Це нам робити вибір: йти за за світом, як юнак і з притчі, який виконує Заповіді, має все, щоб бути щасливим, але привязаний до багатстава, як і ми не раз привязані до інтернету, друзів, які пропонують випити чи покурити, мати позашлюбні стосунки, знаходити щастя у грошах. Чи йти по безпечних слідах Ісуса: як Марія приймати волю Бога, як Авраам довіряти Йому.

Не знаю, коли минув час...ми прокидались, просили благословення кожного дня на ранковій молитві, обідали, співали, танцювали, гарно весилились під час веселих вечорів (набагато краще ніж у клубах чи вечірках), на працях у групах разом стоворювали креативні плакати, придумували чудові сценки на фрагмети із Біблії . Просили Бога віднайти у собі цю чистоту, послух, убогість у серці, а Ісус, як хороший лікар, доторкав та лікував наші душі. Не раз текли сльози на обличчі...
Минули 4 файнезні дні...понеділок.Треба їхати додому.Трішки зникла усмішка з обличчя, в декого появились сльози, важко було розставатись. Ми здружились, не хотіли відпускати отця Херубіна до Польщі. Та сестра Кароліна обіцяла, що наступного року такі реколекції будуть знову. І ми з нетерпінням вже від сьогодні чекаємо на них.
Оксана Павелко, студентка Київського Університету ім. Тараса Шевченка
2) За кожним разом на реколекціях я відкриваю щось нове для себе, за кожним разом я все більше пізнаю Бога і все більше і більше Його люблю, як співали ми у пісні. Це якесь надзвичайне відчуття, реколекції це час, який я повністю проводжу з Богом...зміцнюю свою віру і змінюю своє життя на краще.
Під час останніх реколекцій у сестер Служебниць в Крисовичах, ми роздумували над євангельськими радами Ісуса, над чистотою, убогістю та послухом. Вперше я почула про такі цінності, до котрих своїх учнів заохочує Ісус і кожна з яких вчить мене бути справжньою християнкою.
Бути послушними, батьки вчать нас ще змалку і здається це не важко...але з часом стає щораз важче дотримуватись послуху, навіть батькам, тому що появляється власна думка. На реколекціях я багато роздумувала на цією радою Ісуса і зрозуміла, що насамперед ми повинні слухати Бога і підкорятися Його волі, бо тільки таким способом віднайдемо щастя у житті!
Настя Мисаковець, с. Пнікут, парафія св.Миколая