Новини

Назад

Погляд на трагедію в Японії або співчуття та молитва допомога по-християнськи

: 562 2011-03-15 00:00:00

 

– сталось щось непередбачуване, щось нестримне і небачене досі – сильний землетрус, який викликав цунамі, а згодом і вибух на атомній станції. Здавалось, Японія, економічно розвинена країна з великим потенціалом, в тому числі і науковим розвитком, і вони не могли передбачити трагедії?! І ця, можна сказати, сильна держава, за якийсь день, та де там, за якусь мить, втратила все, що будувала багато років. Люди, які з дня в день працювали, які старались для себе, для своїх сімей, які мали плани на майбутнє, втратили практично все. Хто втратив своїх близьких, хто житло, хто достаток, а хто все це разом взяте. Так просто. В одну мить.

Гаїті, Чилі і тут Японія… В багатьох виникає питання – яка країна наступна? Деякі мої знайомі говорять про кінець світу і що саме це є останніми попередженнями. Інші кажуть, що кожного року стається якась світова трагедія. А другі взагалі не звертають на це уваги, бо воно їх не стосується, не зачепило їх самих, їхні сім’ї, родини, то ж чому переживати?! Зайво перенапружуватись?! Є такі, що вважають, що саме цих людей покарано, оскільки вони не є християнами. Але чи це правильно, чи правильними є думки простих, звичайних пересічних людей-українців?

З точки зору християнства, напевне, це все є не дуже правильним. Ніхто не знає і не може знати, коли настане кінець світу. Бо нам «невідомі ні день, ні година». Закономірності по повторенню стихійних явищ в різних країнах також не слід шукати. Чомусь ми звикли не звертати уваги на те, що нас не стосується. Точніше, може і звертати уваги, але не надавати цим подіям особливого значення саме для нас самих. Але ж завтра це може статися і з нашими близькими, а через тиждень з нами! І тоді через байдужість інших людей до нас також не буде їм ніякого діла. Чи тоді згадаємо, що ми є християнами і Бог нас захистить? А я думаю, що кожен з нас повинен саме зараз згадати, що він є християнин і що японці чи інші люди, які потерпають від трагедій, стихійних лих чи ще якоїсь біди є нашими братами і сестрами. Що вони потребують нашої допомоги, бодай мінімальної. Але в сукупності, із якого малого доброго вчинку, в поєднанні з іншим, може зробитись одне велике добре діло. Можна почати з молитви. Це те, що може зробити кожен, прочитавши цю статтю.

І насамкінець, хочу додати, що дивлячись репортажі з місця події, помітила, наскільки японці дружньо, зібрано та злагоджено «рятуються» від наслідків катастрофи. Поважаю їх. Вони показують чудовий приклад, як гуртом можна досягти результату. Так, вони постраждали, але ж треба жити далі і для цього вони працюють над відновленням своїх домів та своєї країни. Чудовий приклад для кожної людини, для кожного християнина, треба працювати над відновленням себе з середини, і з цього почнеться відновлення родин, а також країни та духовності, бо вкотре переконуємось, що життя непередбачуване, але й не треба забувати, що на все є Божа воля.

 

Ліля Боднар

За матеріалами: catholic-media.org

---