
8 травня 2012 року, в урочистість св. Станіслава, покровителя буської парафії, котра має вже більш 600-літню історію, ми відсвяткували два невеликих але важливих ювілеї: 20 років від повторного відкриття храму після радянських часів та 20 років служіння в Буську Отців Салетинів.
Парафіяльний костел в Буську, посвячений в 1780 році, після ІІ Світової Війни був закритий і призначений радянською владою на склад а потім кінопрокат. В лютому 1992 р., завдяки зусиллям парафіян (п. Яншина, п. Давідовська, п. Єзерський, п. Фалінська і багато інших) храм був наново повернений буським мирянам Римсько-Католицької Церкви. Його повторне посвячення здійснив в лютому 1992 р. Слуга Божий Отець Єпископ Рафал Кєрницький OFM Conv. (1912-1995), жертва радянських таборів і довголітний настоятель львівської архікатедри в період СРСР (декілька днів тому назад, 4 травня цього року, в 100-ліття від його дня народження розпочався у Львові його беатифікаційний процес). Того самого 1992 року парафія св. Станіслава в Буську стала першою в Україні, в якій служать постійно отці місіонери Салетини.
Ювілейну урочистість в Буську очолював Архієпископ Мечислав Мокшицький, Львівський Митрополит, Глава Конференції Єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні, колишній особистий секретар бл. Папи Йоана Павла ІІ і Папи Бенедикта XVI. В проповіді під час Євхаристії Архієпископ Мокшицький зосередився на особі покровителя парафії – св. Станіслава роздумуючи над текстом Євангелія про виноградну лозу (Йо 15, 1-8) та дякуючи за останні 20 років буської парафії. Архієпископ заохочував нас до постійного перебування біля Христа, до «вщеплення» в Христа. Святу Месу з Львівським Митрополитом співслужило більше 20-ти священиків з України та Польщі, у тому числі священики, котрі служили в Буську на протязі останніх 20-ти років. Присутня була вся Провінціальна Рада нашої салетинської Провінції з о. Провінціалом Андрієм Загурським MS.
Присутність Провінціала і Його Радних (о. Богдана Дутко MS та о. Богдана Кадлучка MS) не була випадковою. Провінціал підкреслив на закінчення Святої Меси, нагадаючи слова бл. Йоана Павла ІІ з Вадовіц: «Тут в Буську все почалось». Парафія св. Станіслава була бо зв’язана з Орденом Салетинів від початку 20-го століття. В 1903-1904 роках її вікарієм був о. Освальд Лоретан MS, один з перших Салетинів, котрі прибули до Польщі зі Швейцарії. Родом з Буська були перші польські Салетини: о. Міхал Кольбух MS та о. Кароль Літовскі MS, котрі в 1904 році виїхали з о. Лоретаном до новіціату в Турне в Бельгії. Інші салетинські покликання з Буська це: о. Клеменс Шлайс MS і його двоюрідний брат кл. Броніслав Кожидло MS. Останні салетинські приміції (приміції – перша Свята Меса ново висвяченого священика в рідній парафії) відбулися в Буську в 1937 р., коли за дар священства дякував о. Міхал Цимбор MS.
На закінчення Урочистості, настоятель парафії, о. Роберт Глодовськтй MS, дякуючи Отцю Архієпископу за прибуття, ще раз пригадав слова Провінціала про початок праці Отців Салетинів і підкреслив зв’язки Ордену з Львівською Архідієцезією: "Так, справді тут, на цій землі все почалося. Це тут Салетини відкривали свої перші монаші доми, запрошені тодішнім Архієпископом Львова – св. Юзефом Більчевським (Пузьники біля Бариша, Станіславів – сьогодні Івано-Франківськ та Львів – Знесіння). Звідти були перші салетинські покликання. Звідти був родом перший польський Салетин та Провінціал (о. Кольбух). Це тут, у Львові, про що сьогодні може мало хто знає, до 1939 року містився Провінціальний Дім Ордену Салетинів".
На закінчення ще список всіх 12-тьох Салетинів, котрі за останніх 20 років служили в Буську: о. Юліюш Мусял (1992-1998), о. Андрій Бочар (1995), о. Юзеф Блажей (1993-1995 i 2008-2011), о. Ян Стахура (1998-2008), бр. Адам Чая (1998-1999), бр. Артур Борецький (1999-2000), о. Роберт Глодовський (2000-2003 i od 2009), о. Вєслав Бурський (2002-2004 i 2008-2009), о. Юрій Ліс (2004-2006), бр. Юрій Пєнкось (2004-2006), о. Володимир Строгуш (2006-2009), о. Григорій Ружицький (od 2011).
о. Роберт ГЛОДОВСЬКИЙ MS