В комунікації вірні повинні відповідати критеріям простоти і точності цифрових медій, символом яких сьогодні є 140-знакові твіти. Але і книжка також може бути важливим способом розповіді про Христа – зазначив кардинал Джанфранко Равазі, глава Папської Ради культури під час зустрічі у Варшаві. Минулого тижня там проходив ХХІ Форум католицьких видавців.
У своєму виступі на тему проблем сучасної комунікації у світі кардинал Равазі наголосив, що слово є як фундаментом християнського проголошення, так і визначником самого поняття культури.
Сучасна молодь користується майже виключно електронними медіями, що також має вплив на спосіб їх розмови і поведінки.
Глава Папської Ради культури нагадав відомий вираз Маршала МакЛухана, що новий спосіб комунікації є свого роду «протезом», продовженням способу функціонування людських органів. Ця теза була дещо змінена, – додав він, – оскільки телевізор чи телефон є не лише інструментами, які дозволяють нам бачити чи чути дальше і більше. Виникло нове середовище комунікації і життя людини, тобто нова антропологічна модель. Молодь більшу частину дня користується інтернетом і смартфоном, і комунікує зі світом вже по-іншому, ніж ті, хто і надалі читає газети і книжки.
Книжка також може бути важливим способом комунікації важливого змісту, однак у світі щоразу густішої інформації вона повинна містити конкретні, цінні відомості, те «щось» чи «quid», як казали античні риторики, – пояснив кардинал Равазі.
Те «quid» для комунікації християнина має перш за все Біблія і особа самого Ісуса Христа. «Як ми знаємо, християнство не є релігією книги, як іслам, але релігією, яка комунікує особисту присутність Бога в Христі» – нагадав він.
Біблія є великим кодом західної культури, і це може підтвердити навіть не-християнин, – наголосив кардинал Равазі. Той, хто, входячи до бібліотеки чи пінакотеки, не знає Біблії, не зрозуміє більшості творів, які там знаходяться. «На жаль, ми живемо в часи, коли з пам’яті стираються великі складники європейської культурної спадщини, – зазначив кардинал, додаючи, що це також стосується самого Ісуса Христа, котрий навіть для невіруючих є істотним символом західної культури, хоч Його Євангеліє сьогодні щоразу слабше передається у світі. У цьому контексті керівник Папської Ради культури навів свідчення двох великих письменників: Франца Кафки і Хорхе Луїса Борхеса, котрі свого часу визнали, що Христос – хоча вони не є його визнавцями – в їх інтелектуальних роздумах залишається важливою постаттю.
Окрім «quid» важливим також є «quo modo» – «в який спосіб», тобто метод спілкування християн між собою, а також з невіруючими у сучасному світі – нагадав кардинал.
Посередник – це також інформація, як казав МакЛухан, тобто засіб передавання є також самим посланням. Ми не комунікуємо лише те, що маємо сказати; суть ми передаємо також за посередництвом самої форми комунікації. «Результатом нудної конференції, хоч вона може містити цікаву суть, буде власне нудьга, а не основний зміст», – зазначив кардинал Равазі. Далі кардинал сказав, що в ері цифрових медій особливо цінується простота і точність повідомлення, символічною формою якого є твіти величиною 140 символів.
На його думку, Христос використовував подібну форму комунікації з людьми, оскільки вживав т.зв. логії, короткі фрази, які часто бували навіть коротші, ніж сучасні твіти. «Віддайте Кесареві те, що Кесареве, а Богові те, що Боже» – грецькою це лише 53 символи. Перша проповідь Ісуса «Навертайтеся і вірте в Євангеліє», відповідно до найдовшої версії з Євангелія св. Марка (1,18) містить лише 114 символів, – розповів кардинал.
На думку кардинала, сучасні способи комунікації не можуть використовувати вказівки, опрацьовані кілька сот років тому. Це стосується як звичного способу обміну інформацією, так і будови і форми церковної проповіді. Христос у своїх притчах виходив із загально відомих прикладів, які його сучасники трактували майже як «кримінальну хроніку», натомість сьогодні, наприклад, про любов говорять занадто високою мовою, яка є незрозумілою.
За матеріалами: catholicnews.org та ekai.pl