Католики з Червонограда влаштували марійне міні-паломництво на найвищу вершину України. Це була спільна поїздка з родинами. Свого роду подячне паломництво за повернення до Червонограду ікони Чорної Мадонни. Найстаршому паломнику 60-т років, наймолодшому тільки 3-и.
«Коли ми дізналися що у нас буде ікона Белзька то присвятили цю подію Богородиці вносячи маленьку ікону Богородиці на Говерлу щоб там доручити під її опіку наші сімї, парафію, місто і Україну» – розповідає настоятель червоноградської парафії Святого Духа о. Микола Леськів.
Михайло Мельничук: "Враження колосальні! Ми з дружиною трохи хвилювався. З нами були наші сини: 10-тирічний Данило і 3-ирічний Ілля. Переживали чи вони дадуть раду з цим сходженням. Але все обернулося добром. Погода дуже мінялася. Як в казці. Сонце різко ховалося за хмарами, зривався вітер з дощем… а потім знову раптово розпогоджувалося. Але серце співало!".
Геля Тищенко: " У мої 60-т, ну то спочатку було лячно наважитися на цей підйом. Мені дуже хотілося побувати на Говерлі. Вірила, що з нами буде Матінка Божа. Коли ми піднімалися, то часто аж перехоплювало дух. На мій вік такий маршрут, ще й вперше... було важкувато. Але станеш... подивишся навколо... на цю красу... і ставало легше. Ніби вже сил немає. Все. А ще йти і йти. А піднімеш голову до гори і там так гарно-гарно. Втома відступала і десь зявлялися сили. На самій вершині ми молилися і після цього, важко повірити, але відчувала себе ніби молодшою. Бігла із схилу як молода (сміється). Краса гір – це однозначно доказ існування Бога".
о. Микола Леськів: "Таким чином подорож в гори поєднала бажання відпочити і прославити Бога. Я боявся за погоду. Синоптики обіцяли дощ, але ми вирішили не відміняти наш задум. І те, що того дня зрештою розпогодилося – це був знак Божої турботи і провидіння. Промовистими були і краєвиди, які то ховалися в хмарах, то виринали з-за них.
Мабуть щось схоже переживав Ілля, який мав досвід Бога на горі. Може подібний захвит у серці переживали апостоли, коли ходили з Ісусом на гору Фавор. Такі думки теж були. І це додавало миру в серці" – посміхається о. Микола
© Copyright © 1991-2025 Львівська Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви.
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв дозволяється за умови посилання rkc.lviv.ua (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www. rkc.lviv.ua. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. Редакція може не поділяти думку авторів. Редакція залишає за собою право редагувати надані матеріали.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію.
