Понад два, а за деякими даними – майже три, мільйони молодих людей зібралися на побережжі Копакабана в Ріо-де-Жанейро на молитовне чування – одну з основних подій Всесвітнього Дня Молоді, яку в суботу, 27 липня 2013 р., ввечері очолив Папа Франциск. Перед тим, як зійти на приготований поміст, він проїхав між рядами паломників панорамним автомобілем, неодноразово зупиняючись та сходячи, щоб обійняти хворих та потиснути руки зібраним.
В очікуванні на Святішого Отця, учасники зустрічі молилися на вервиці, відправляли Літургію Годин. Зазначимо, що до місця чування потрібно було пройти майже пішки10 кілометрів. Чування складалося з Літургії Слова, яка розпочалася діалогом Папи з молоддю, а завершилася адорацією Найсвятіших Тайн.
Зустріч розпочав бразилійський актор Тоні Рамос, який зазначив, що любов є єдиним почуттям, здатним подолати зло у світі, який потребує «революції любові». Він також додав, що сила віри зібраної тут молоді походить з того, що юнаки і дівчати ввірили своє життя Христові.
Навпереміну зі свідченнями на сцені відбувалася постановка символічного спорудження храму. Першим про переміну, яку в його житті довершила зустріч з Христом, розповів Карлос з парафії Матері Божої Цариці Миру в Копакабані, який колись був втягнений у торгівлю наркотиками у фавелах. Священик Флавіо Матіас, який є місіонером, розповів про своє покликання. «Я зрозумів, що неможливо бути пастирем, якщо не бути поруч з вівцями. Не вистачить вказати їм дорогу, потрібно йти поруч із ними», – сказав він. Досвідом переживання віри серед труднощів поділився Феліпе Пассос, прикутий до інвалідного візка. Анна Віторія Феррейра Відал розповіла про те, як внутрішнє прагнення до святості перемогло погані звички, засвоєні з дитинства, а навернення відбулося завдяки радіо, в якому почула церковну музику.
Коли на символічному храмі було встановлено хрест, до присутніх промовив Святіший Отець, неодноразово вступаючи з молоддю у діалог, запрошуючи повторювати сказане, або ж ставлячи запитання. Після проповіді молодь гаряче вітала Папу, вимахуючи прапорами та вигукуючи: «Ми – молодь Папи!».
Наступна частина чування мала молитовний характер. Святіший Отець одягнув літургійні шати і розпочалася процесія з Найсвятішими Тайнами, після якої – Євхаристійна адорація. Прозвучала пісня медитативного характеру, після чого трьохмільйонний збір молоді занурився у неймовірно зворушливу тишу. У багатьох на очах виступили сльози.
Далі прозвучали молитовні прохання італійською, польською, іспанською, німецькою, французькою, португальською і англійською мовами, які чергувалися з хвилинами тиші та адораційними піснями. А тоді Папа Франциск поблагословив молодь Найсвятішими Тайнами. Адорація завершилася молитовною піснею до Пресвятої Богородиці «Salve Regina» (Радуйся, Царице), під час якої Святіший Отець став перед статуєю Божої Матері з Апаресіди та поцілував її.
Папа Франциск від’їхав на нічліг до резиденції в Сумаре, а молодь продовжувала молитися. Частина учасників розійшлася на нічліг до родин та шкіл, які їх приймають, а інша залишилася на місці богослуження на цілу ніч, очікуючи повернення Святішого Отця та на головне Євхаристйне богослуження XXVIII Всесвітнього Дня Молоді.
Перед приїздом Папи на вечірнє чування, молодь провела тренування флеш-мобу, яким привітала його наступного дня вранці. Ведучі запросили також і єпископів, що на сцені очікували прибуття Святішого Отця, щоб і вони затанцювали. Коло сотні ієрархів відгукнулася на запрошення, повторюючи рухи танцю посередині подіуму.
Текст із сторінки сайту Радіо Ватикану
Папа Франциск до молоді під час молитовного чування на побережжі Копакабана в Ріо-де-Жанейро:
Справедливіша і більш братерська цивілізація починається від переміни серця, а серце кожної людини може змінитись, коло до нього доторкнеться Христос, – наголосив Папа Франциск у своєму слові під час вечірнього молитовного чування, виголошеному португальською та іспанською мовами.
Святіший Отець згадав відому подію з життя святого Францішка з Асижу, коли той, молячись перед розп’яттям, почув голос Ісуса: «Іди й відбудуй мій дім!» І юнак з готовністю та великодушністю відповів на цей поклик. Але про який дім ішла мова? У цьому випадку йшлось не настільки про ремонт кам’яної будівлі, але про те, щоб віддати себе на служіння Церкві, щоб у ній дедалі більше віддзеркалювалось Христове обличчя.
«Також сьогодні Господь потребує молодих для Своєї Церкви. Дорога молоде, Господь тебе потребує! Також і сьогодні кличе кожного з вас, щоб іти за Ним в Його Церкві і бути місіонерами. Дорога молоде, сьогодні Господь тебе кличе! Не всіх разом. А тебе, чи тебе, кожного зокрема! Прислухайтесь серцем, що Він вам каже!» – закликав Папа.
Далі Святіший Отець звернув окрему увагу на те, чого можна навчитись із того, що задля безперервних дощів та негоди молитовне чування довелось перенести на морське побережжя з «Campus Fidei» - «Поля віри», а так назвали величезне поле у віддаленій місцевості Ґваратіба на периферії Ріо-де-Жанейро, де понад рік велись приготування до Всесвітнього дня молоді, споруджено величний престіл, були підготовлені всі потрібні інфраструктури.
«Чи не хоче Господь нам цим сказати, що справжнім полем віри, справжнім «Campus Fidei» не є певне географічне місце, а ми самі? – запитав Святіший Отець. – Так, це правда! Кожен із нас, кожен з вас, я, усі! Бути Христовим учнем, бути місіонером означає бути полем віри Господа Бога!»
Папа Франциск розгорнув свою проповідь навколо різних понять «поля» – ниви, де сіють та вирощують Боже слово; місця, де тренуються, щоб «бути у формі» для християнського свідчення; а також «будівельного майданчика», де ми, як живе каміння, будуємо Церкву.
Вселенський Архиєрей навів приклад відомої Ісусової притчі про те, як зерно, що його сіяв сівач, падало на різний терен – деяке при дорозі, серед каміння або серед тернини і не змогло прорости, але інше, що впало в родючу землю, дало багатий врожай. Насіння – це Боже слово, яке Господь засіває у нашому серці. Також і сьогодні Ісус прагне увійти в життя молодих людей Своїм Словом і Своєю присутністю. Коли ми приймаємо Боже слово, то стаємо полем віри. «Дозвольте, щоб Христос та Його слово увійшли у ваше життя! – закликав Папа. – Дозвольте, щоб Боже слово скільчилось, щоб зросло!»
Багато разів під час проповіді Святіший Отець залучав учасників молитовного чування до діалогу. Він також закликав у тиші заглянути у власне серце і сказати Ісусові, що хочемо прийняти Його духовне насіння, серед каміння, тернини та бур’яну, які там можуть бути, жертвуючи Ісусові клаптик родючої землі і запам’ятовуючи цю хвилину, адже кожен знає, яке Боже насіння увійшло в його серце, а Господь його виростить та догляне.
Говорячи про поле, як місце, де тренуються, Папа Франциск пригадав, що у Бразилії, як зрештою в багатьох інших країнах, улюбленим спортом є футбол. Він наголосив, що як кожному спортсменові потрібно багато тренуватись, так і нам, що є Христовими учнями, потрібне тренування молитвою, Святими Таїнствами, братньою любов’ю, умінням слухати, розуміти, прощати, приймати, допомагати іншим, кожній особі без винятку, без виключення.
«Ісус дарує нам щось набагато більше, ніж чемпіонат світу з футболу!» – запевнив Вселенський Архиєрей, додаючи, що Христос дає нам можливість плідного й щасливого життя, майбутнього, що не матиме кінця, життя вічного. І на заклик Святішого Отця мільйони осіб, зібраних на молитовному чуванні повторювали, що потрібно тренування молитвою, Святими Тайнами та допомогою ближнім.
Щодо аспекту поля віри як будівельного майданчика, Папа вказав, що стараючись приймати Боже слово немов родюча земля, намагаючись жити по-християнському відчуваємо, що ми не самі, що ми є частиною Церкви, стаємо будівничими Церкви та головними дійовими особами історії. Святий Петро закликає бути «живим камінням», споруджуючи духовну будівлю. «У Христовій Церкві живим камінням є ми, Ісус просить нас будувати Його Церкву, – наголосив Святіший Отець. – Кожен із нас є живим камінням, є частинкою будівлі... Кожна жива частинка мусить дбати про єдність і безпеку Церкви. Ісус нас просить споруджувати таку велику Церкву, щоб вона вмістила все людство, щоб вона була домом для всіх. Ісус посилає кожного з нас іти і навчати всі народи. Сьогодні ввечері даймо Йому відповідь: «Так, Господи, також і я хочу бути живим каменем, спільно ми хочемо будувати Христову Церкву».
Говорячи про прагнення молоді до кращого світу, Святіший Отець сказав, що уважно слідкував за повідомленнями про те, що в багатьох країнах світу молодь вийшла на вулиці, щоб висловити бажання кращого, справедливішого та більш братерського світу. Він вказав, що саме молодь є полем віри, молоді люди є атлетами Христа, будівничими прекраснішої Церкви та кращого світу, вказуючи, що треба починати від переміни серця, а серце кожної людини може змінитись, коло до нього доторкнеться Христос.
Текст із сторінки сайту Радіо Ватикану