Під час теперішніх святкувань, які здебільшого відзначаємо в родинному колі, особливу увагу звертаємо на Святе Сімейство. Не маємо права втратити його з поля зору.
Що можемо почерпнути з того далекого часу для себе, адже живемо в сучасних вільних умовах, спираючись на інші сімейні ідеали? Може щось перестало бути актуальним? А чи може є щось таке незмінне, що існувало завжди і повинно зберігатися, не зважаючи не часові зміни, іншу моду чи звичаї? Тож може варто бодай коротко придивитися до Святого Сімейства і спробувати від Нього щось запозичити? Таки навчитися, адже постійно нарікаємо, що сім’ї загублені, безпомічні, нещасливі, під загрозою…
Святе Сімейство було звичайною людською сім’єю, проте знаємо, що вона водночас виняткова, привілейована Господом. Тільки єдиний раз упродовж своїх діянь Бог спричинив зустріч тих вибраних Двох людей, щоби міг прийти на землю Син Божий й знайти в них опіку.
Під час Адвенту була можливість простежити за формуванням взаємин подружжя Йосифа і Марії, їхніми розважаннями. В житті Святого Сімейства все було скероване для Дитини. А чи в центрі сучасних християнських сімей є нині Дитина? Чи не виникають проблеми з дітьми і молоддю через те, що для теперішній сімей часом все є важливим, тільки не Дитина? Стільки молодих сімей дивляться на дитину як на непрошеного гостя, як на необхідне зло, що мусить колись прийти, але чого треба якнайдовше уникати, бо подружжя ще молоде, потрібно робити кар’єру, заробляти гроші, позаяк насамперед мати право на свободу і власне щастя.
Коли дитя вже є, то нема для нього часу. Чи може воно розраховувати, що хтось його любить, цікавиться його справами, чи воно взагалі потрібне і може почувати себе в безпеці? Справді є чого вчитися від Святого Сімейства. Передусім, як супроводжувати дитину на всіх його дорогах, завжди любити. Навіть тоді, коли ходить не найкращими шляхами і завдає клопотів і болю.
Життя родини Ісуса, не зважаючи на те, що була святою, не було встелене трояндами. Святість її було в тому, що спокійно й з гідністю сприймала свою долю. Без жодних скарг, без жодних претензій, жодних спроб втечі до легшого життя.
Теперішні консультанти сімейного життя стають на голову, аби порадити, як забезпечити сім’ям життя без турботу, без розчарувань, без проблем, без гіркоти і сліз. Але чомусь нічого не вдається. Однак Марія вчить нас не боятися, не втікати, а вміти перетерпіти, справитися з проблемами. Щось подібне до того, як потрібно виполювати бур’яни з родинного життя. Для цього потрібно натрудитися.
Власну родину потрібно собі вимолити. Ми не самотні, бо Йосиф і Марія вже пройшли цю дорогу для нас. Коли нас складно і важко, молімося через заступництво Святої Родини. Може не відразу все зміниться на краще, однак буде легше.
Господи, Ти у Святій Родині дав нам зразок життя. Допоможи нам наслідувати в наших родинах її чесноти; утверди наші родини у своїй ласці і мирі. Амінь.
Редакція новин порталу
(з проповіді Архієпископа Мечислава Мокшицького
під час Святої Меси з нагоди свята Святого Сімейства
в костелі св. Станіслава в м. Кременці Тернопільської області)