Новини

Назад

25-річниця повернення парафіяльного храму Христа Царя в Івано-Франківську

: 696 2014-06-26 00:00:00

«Я дуже радію, що міг особисто брати участь в тому святкуванні також і тому, що 25 років тому, я вперше приїхав на Україну як священик Львівської архідієцезії, що залишилася в Польщі» - сказав Архієпископ Мокшицький. Він зазначив, що тоді потрапив на урочистість, коли о. Ян Ольшанський (1919-2003, пізніший єпископ Кам’янець-Подільський) відкривав та освячував ту церкву. Митрополит Львова виразив свою радість, що сьогодні святиня так гарно виглядає і що тут так багато вірних, бо тоді було лише трохи людей, додаючи, що це показує потребу присутніості римо-католицької Церкви на Україні.

Iрена Русановська, уроджена мешканка Станіславова, пригадала у розмові, що за радянських часів у місті позамикали всі церкви і місцеві поляки були змушені їздити до Катедри у Львові або ходили до місцевої церкви. «Писали всюди, навтіь в Москву, щоб нам повернули колегіату або інший храм», пригадувала співрозмовниця. Зі зворушенням розповідала, як люди разом з о. Казимиром Галімуркою багато років відновлювали віддану святиню, котра була пуста, не було вікон, літали голуби, і все було понищене. «Коли люди збиралися тут на маївку, голос лунав наче з неба», згадувала парафіянка.

Гарячими оплесками вірні привітали свого багатолітнього настоятеля та декана івано-франківського, о. Казимира Галімурку. Зараз він служить на Гуцульщині і де повертає до життя храм у Ворохті.

«Наша парафія є загальноміською і водночас такою, що зі всіма треба шукати спільної мови», сказав теперішні настоятель о. Василь Павелко. ВІн відзначив, що місцева католицука спільнота є однією з найбільших в регіоні, столицею якого є Івано-Франківськ, а церква Христа Царя є єдиною діючою тут католицькою святинею. Душпастирське служіння тут ведуть два священики, яких підтримують сестри св. Урсули Римської Унії.

Вже декілька років тут моляться також іноземці з різних частин Африки, що навчаються в місцевих навчальних закладах, котрі бруть участь у богослужіннях англійською мовою. Святі Меси для них відправляються в кожну неділю, за винятком літнього періоду. Також в храмі відбуваються концерти органної музики.

Початки храму Христа Царя у Станіславові сягають 20 листопада 1925 р, коли в дільниці міста, Гірка, було освячено землю для зведення церкви, яку через рік запроектував архітектор С. Трель. Будівництво тривало з перервами через відсутність коштів до 1932 р. Це була церква передусім для сімей працівників залізниці. Коли у вересні 1939 р. увійшли радянські війська, то 17 жовтня того ж року церкву закрили, а під час німецької окупації (1941-44 рр) церква була відкрита. Після війни церкву знову закри, а у 1961-89 рр. використовували як склад. 24 червня 1989 р. о. Ян Ольшанський здійснив реконсекрацію відданого храму, який невдовзі почали відбудовувати з руїн. Це тривало до 1999 р.

Стараннями і за кошти польських громадян тут зведено Каплицю Пам’яті, яка присвячена місцевій польській інтелігенції, вимордуваній у 1941 р. гітлерівцями. Тут також знаходиться привезена з Польщі копія образу Матері Божої Ченстоховської. 10 грудня 2000 р. тодішній архієпископ Мар’ян Яворський освятив відновлений церковний орган, який у 1993 було привезено з Голандії.

Подібні святкування 25-ліття повернення храмів, які були забрані після ІІ Світової війни комуністичним режимом, що не рідко були перетворені на склади або перебудовані, відбуваються зараз в багатьох римо-католицьких парафіях в Україні.

 

Костянтин Чавага

---