Мешканці старовинного галицького містеча Бучач, що на Тернопільщині, відсвяткували парафіальний відпуст Матері Божої святого Скапулярію, який припадає на 16 липня.
Урочистість несе свою історію ще з часів Старого Завіту, та все ж є не менш актуальною сьогодні. Розділили радість свята священики та сестри з Язлівця, Бережан, Микулинців, Білобожниці та інших околиць. Про значущість та історію святого Скапулярію на проповіді розповів целебранс (головний служитель в часі меси) о. Андрій Ремінець.
Приходити до Матері є не лише потребою людського серця, але й діючою молитвою. Сьогодні наша думка біжить далеко на гору Кармель аж до Святої Землі. Звідти видніє Середземне море та й увесь світ. Там у ґроті мешкав пророк Ілля, безспірний пророк, бо хоча й противився Богу, все ж став вибраним посланцем для того, щоб будити надію в людях. За біблійними переказами, закінчиться неволя і прибуде Бог, щоб зберегти народ.
Окрім неволі, люд переживав кількалітню посуху. Їм загрожував голод. Ілля просив у Всевишнього бодай краплину дощу. Пророк знав, що Бог, даючи обітницю, обов’язково виконає її. 7 разів Ілля відправляв свого слугу в сторону моря, щоб той дивився чи не наближається якась хмара. Натомість хлопець приносив негативну відповідь. За сьомим разом, повертаючись, сказав: «Так, пане, з’явилася маленька хмаринка». На що, у відповідь до усіх, Ілля сказав: «Втікайте, наближається сильна злива!»
Так, звична хмаринка стала для пророка знаком вірності та доброти Всевишнього. Через Нього прийде Ісус - Ранкова Роса, яка оживляє спалену землю. Пустиня перетвориться в город.
Традиції пророка прийняли монахи, котрі посилились на горі Кармель - кармелітанки.
На початку XIII ст. один з них одержав доручення від Матері Божої: «Візьми від Мене ці шати! Той, хто буде нею укриватись не помре у гріху, а в першу суботу по його смерті Я візьму його до неба».
Так, кармеліти носять шати Матері Божої званої скапулярієм, прийняли й інші Ордени та Згромадження. Також це перейняли миряни.
«Носити шати матері Божої є великим захистом». Такі шати зміщено аж до значка та медальйона. Носіння такого знаку є часто рефлексією покути.
Не ряса робить з людини монаха чи священика і не одяг прикрашає людину. Люди мають гардероб, який допомагає їм ідентифікуватись у соціумі. До прикладу - показовий мундир військового, чи скромне вбрання лікаря. Мусимо коректно вдягатись до Церкви, до театру, на забави, на похорон чи інші події.
У Євангелії говориться: Ісус навчав в одному домі. До нього підійшли учні говорячи - «ми і Твоя Матір з ріднею прийшли до Тебе. Ісус запитав: « А хто це – Моя Матір, Мої брати і Мої сестри?»
Хіба він не любить своєї мами та рідних?! Дуже їх любив! У Євангелії Христос відповідає: «Ті, що слухають Слово Боже є Мені матір’ю, братом та сестрою. Це означає, що Я люблю вас, так як маму, брата чи сестру». Саме тому дивимось сьогодні на Матір Божу св. Скапулярію. Дивимось з надією, як слуга Іллі на небо. У Матері Скапулярію бачимо хмаринку надії та зцілення. Це Вона пригорнула Дитя в пеленки. Це Вона зробила Ісусові одяг захисту. На це вбрання кидали жереб. Це була шата Матері, бо саме мама завжди добре вдягає дитину.
Великий Примас Тисячоліття Кардинал Стефан Вишенський, згадуючи свою маму пригадує основне запитання, – «Сину, як ти одягнутий? Вдягайся інакше!»
Сказав це польський Примас по 70 роках після того звертання. Розуміємо, що тут йдеться не лише про одяг.
«Сину, вдягайся інакше!» - це означає - будь іншою людиною.
Це було материнське пророцтво.
Це означає - будь обачний, щоб тобі не шкодило, бо з часом мене не буде. Тепер вона буде тобі матір’ю. Тому мама синові, який іде в армію, каже: «Візьми медальйон в кишеню, носи його». Тому і батьки моляться «Якщо нас не стане, нехай тобою опікується Матір Божа св. Скапулярію».
Це, власне, і говорить: «Сину, вдягайся інакше!» Вдягайтесь модно, але будьте завжди під плащем матері Божої Скапулярію, щоб з вами нічого не сталось.
Сьогодні не модним є носіння медальйона чи хрестика, а жаль! Чудовими є слова при посвяченні цієї символіки - «Нехай він буде тобі нагадуванням християнської гідності та захистом на спротив усім проявам сатани».
Носити на серці скапулярій означає нагадувати собі, що є для мене найважливішим. Носіння цього медальйона - це віддання себе Небесній Нареченій і управляти біля її стоп. Вдягни ці шати, а вона буде знаком Моєї ласки».
«Ось так сину вдягайся!»
За матеріалами: catholic-media.org
© Copyright © 1991-2025 Львівська Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви.
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв дозволяється за умови посилання rkc.lviv.ua (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www. rkc.lviv.ua. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. Редакція може не поділяти думку авторів. Редакція залишає за собою право редагувати надані матеріали.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію.
