Шановні отці настоятелі, адміністратори та вікарії!
Якщо у Вашій парафії, серед міністрантів, є той, хто проявляє зацікавлення до священства, а також хоче краще розпізнати своє покликання – тоді варто скористатися з можливості, яку вам хочемо запропонувати.
Дорогі Сестри та Брати Священники,
Римсько – католицька парафія Успіння Пресвятої Діви Марії у Золочеві організовує паломництво до Санктуарію Божого Милосердя у Кракові-Лагевніках, яке відбудеться 11 – 12 квітня 2026 року.
Запрошуємо вас на Архідієцізіальне паломництво до Паре ле Моньяль та Люрду в Рік Пресвятого Серця Ісуса, яке відбудеться з 20 по 28 квітня 2026 року. Вартість: 585 євро. Реєстрація до 20 березня у о. Лукаша Лесьняка, тел. 0992744038.
Під час свого візиту до Хорватії Папа Бенедикт XVI молився перед мощами блаженного кардинала Степінаца, наводячи його постать у приклад жертовності і святості у розмові з духовенством Католицької Церкви Хорватії.
Блаженний мученик, сповідник віри кардинал Алоїзій Степінац народився 1898 року в Брезаріче поблизу Загреба в заможній багатодітній селянській родині. Йому довелось воювати під час І Cвітової Війни і він потрапив у полон, а повернувшись на батьківщину вступив у семінарію.
Завершивши богословські студії у Римі, 1930 року був висвячений на священика. У 1934 році, коли йому було тільки 36, його призначили єпископом-помічником загребського архиєпископа Антуна Бауера, а після його смерті Алоїзій Степінац очолив архиєпархію, згодом був обраний президентом Хорватської єпископської конференції. Під час ІІ Світової Війни він був відважним супровитивником нацизму, захищаючи та рятуючи сім’ї євреїв та циган.
Як сказав Папа Бенедикт ХVІ 4 червня 2011 р., відповідаючи на питання журналістів, які супроводили його під час перельоту з Риму до Загребу, кардинал Степінац був великим пастирем і великим християнином, але також –людиною зразкової гуманності. Святіший Отець наголосив, що на долю кардинала Степінаца випало жити під час двох суперечних, але нелюдських диктатур: спочатку під час режиму усташів, що були союзниками Німеччини, коли здавалось, що сповнилась мрія про автономію та незалежність, але згодом виявилось, що, в дійсності, це було неправдою, і використовувалось Гітлером для своїх цілей. Кардинал Степінац це зрозумів дуже швидко і став на захист переслідуваних меншин, сербів, євреїв, циган, із свого боку також зазнаючи переслідувань.
А потім з приходом протилежного комуністичного режиму, він відважно виступив на захист віри і Церкви. 1946 року його заарештували, засудивши на 16 років ув’язнення, але 1951 року перевели під домашній арешт в рідному селі. У 1953 році Папа Пій ХІІ підніс його до кардинальської гідності, однак, перебуваючи під домашнім арештом, він не міг взяти участі в урочистостях у Римі.
10 лютого 1960 року кардинал Алоїзій Степінац відійшов по вічну нагороду внаслідок важких захворювань, які супроводили його після виходу з ув’язнення.
Процес беатифікації кардинала Степінаца був розпочатий 1981 року, а 3 жовтня 1998 року Папа Йоан Павло ІІ, під час візиту до Хорватії, підніс його до лику блаженних Католицької Церкви.
За матеріалами: Радіо Ватикан
© Copyright © 1991-2025 Львівська Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви.
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв дозволяється за умови посилання rkc.lviv.ua (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www. rkc.lviv.ua. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. Редакція може не поділяти думку авторів. Редакція залишає за собою право редагувати надані матеріали.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію.