Новини

Назад

Храмове свято Пресвятої Діви Марії Матері Церкви в каплиці Львівських Архієпископів

: 680 2015-05-27 00:00:00

 

 

 

 

Під час спільної молитви вдячності Божому Провидінню, всі присутні просили заступництва Пресвятої Діви Марії Матері Церкви, яка неустанно є присутня в історії нашої церкви, - зазначив Архієпископ.

Під час боослужіння всі молилися також про мир на Україні за заступництвом Матері Церкви. На завершення традиційно була спільна агапа.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Проповідь Архієпископа Мечислава Мокшицького

під час храмовового свята Пресвятої Діви Марії Матері Церкви в каплиці Львівських Архієпископів (26.05.2015)

 

Дорогі Брати і Сестри!

Сьогоднішній день запишеться в історії нашої архідієцезії, особливо в історії резиденції львівських архієпископів, як дуже знаменний. Вперше, після того, як цей дім залишив останній архієпископ нашої митрополії Евгенюш Базяк, святкуємо храмове свято у відновленій і майже рік тому посвяченій каплиці Львівських Архієпископів.

Добре знаємо, покровителькою цього місця була обрана Пресвята Діва Марія, Мати Церкви...

Повоєнна історія залишила болісний слід для спільноти нашої Церкви. Можна сказати ми мали свою Голгофу і свій хрест. Ми мали також нечисленних відважних представників, які не залишили Розіп’ятого Божого Сина і великою посвятою тривали і пильнували, щоб вдруге ніхто не оголосив, що Бог помер, а з ним Правда, Надія, Справедливість і Любов...

Без сумніву, їм було нелегко. Проте мали біля себе Матір Божого Сина, Милосердну Матір з львівської катедри, яка підтримувала їхні душпастирські кроки, стояла разом з ними на Голгофі. Вона була їхньою Матір’ю і повірницею життя. Її присутність давала їм надію в тузі за волею і свободою у сповідуванні віри.

Тому, коли добігав до кінця ремонт цього дому, саме Її, на знак великої вдячності за опіку, я запросив щоб надалі була покровителькою цього місця, а також щоб мала під своєю опікою сучасне і майбутнє нашої Церкви...

Це Вона додає нам відваги без страху плинути на глибінь. Це Вона дозволяє, щоб ми вхопилися її долоні і Вона міцно тримає нас за руку у нелегкому служінні і відповідальності за сучасне і майбутнє нашої Церкви.

На інтернет-сторінці нашої архідієцезії записані слова святого Йоана Павла ІІ: «Нехай наша дорога буде спільною. Нехай наша молитва буде покірною. Нехай наша любов буде потужньою. Нехай наша надія буде більшою за все те, що може їй протистояти.»

Сьогодні цими словами прошу Тебе, Матінко Церкви, за довірену мені архідієцезію, щоб ми крокували спільною дорогою, зміцнені покірною молитвою, наповнені потужною любов’ю і незламною надією, щоб ми були схожі до Тебе, покірної Слугині Бога і Матері Його Сина, Ісуса Христа – Поводиря, Царя і Володаря. Прошу, веди нас нелегкими дорогами і завжди пригадуй нам: «Маєте Матір і Сина». Амінь.

Moi Drodzy Bracia i Siostry!

Dzień dzisiejszy, zapisuje się w dziejach naszej archidiecezji, a zwłaszcza w historii rezydencji arcybiskupów lwowskich, jako bardzo znamienne wydarzenie. Otóż po raz pierwszy od opuszczenia tego domu przez ostatniego Arcybiskupa naszej metropolii Eugeniusza Baziaka, obchodzimy odpust w odnowionej i poświęconej niespełna rok temu, kaplicy Arcybiskupów Lwowskich.

Jak dobrze wiemy, patronką tego miejsca, wybrana została Najświętsza Maryja Panna, Matka Kościoła.

Dlaczego to Ona patronuje tej kaplicy?

Nie muszę nikomu z was przypominać powojennej historii, która odcisnęła bolesne piętno na wspólnocie naszego Kościoła. Można powiedzieć, że mieliśmy swoją Golgotę i swój krzyż. Mieliśmy również nielicznych odważnych przedstawicieli, którzy nie opuścili nigdy Ukrzyżowanego Syna Bożego lecz z wielkim poświęceniem trwali i pilnowali, aby drugi raz nikt nie zaciągnął kamienia grobowego i nie ogłosił, że umarł Bóg, a z Nim Prawda, Nadzieja, Sprawiedliwość i Miłość.

Zapewne było im ciężko wytrwać i zachować wiarę. Tych kilka świątyń, otwartych po wojnie, okazało się ewangelicznym zaczynem, który dzisiaj my pomnażamy i strzeżemy jako testament ich wiary i poświęcenia.

Bez wątpienia było im trudno. Mieli jednak blisko siebie kogoś, kto wspierał każde ich duszpasterskie kroki. Tą osobą była, stojąca wraz z nimi na Golgocie, Matka Syna Bożego, Łaskawa Pani z lwowskiej katedry. To była ich Matka i powierniczką życia. Jej obecność była ich nadzieją, w tęsknocie za wolnością i swobodą praktykowania wiary.

Dlatego kiedy dobiegał końca remont tego domu, to właśnie Ją w dowód wielkiej wdzięczności za opiekę zaprosiłem jako Patronkę tego miejsca a zarazem jako opiekunkę nad współczesnością i przyszłością naszego Kościoła.

Dobrze wiemy, w jakich okolicznościach ogłoszono tytuł Matki Kościoła. Uczynił to, na prośbę polskich biskupów i wiernych, na zakończenie trzeciej sesji Soboru Watykańskiego II, 21 listopada 1964 roku, Papież Paweł VI, mówiąc, że: „Maryja Dziewica, Jezusowa Matka, jest najlepszą, najszlachetniejszą, najczcigodniejszą cząstką Kościoła; że Ona, Matka Chrystusa, jest także Matką Jego Mistycznego Ciała, i nie przestaje wraz z Kościołem rodzić dzieci, czyli nowych Jezusowych wyznawców, dzieci, które wzywa i przynagla, by dążyły do doskonałej miłości”.

Te słowa są wspaniałym drogowskazem dla nas, którzy odradzamy, umacniamy i przynaglamy do doskonałej miłości, siebie i powierzony nam lud wiemy. Czynimy to trwając w Wieczerniku z wiernymi, ze świętymi i błogosławionymi lwowskiego Kościoła oraz z Maryją, Matką Jezusa.

To Ona pozwala nam wypłynąć na głębię, bez lęku i strachu. To Ona pozwala nam uchwycić się Jej matczynych dłoni i to Ona mocno trzyma nas za rękę, w tej trudnej pracy i odpowiedzialności za teraźniejszość i przyszłość naszego Kościoła.

Na stronie internetowej nasze archidiecezji widnieją słowa św. Jana Pawła II, który powiedział: „Niech nasza droga będzie wspólna. Niech nasza modlitwa będzie pokorna. Niech nasza miłość będzie potężna. Niech nasza nadzieja będzie większa od wszystkiego, co się tej nadziei może sprzeciwiać.”

Dzisiaj tymi słowami proszę Cię, Matko Kościoła za powierzoną mi archidiecezję, abyśmy kroczyli wspólną drogą, umocnieni pokorną modlitwą, napełnieni potęgą miłości i niezachwiani w nadziei, podobni do Ciebie, pokornej Służebnicy Boga i Matki Jego Syna, Jezusa Chrystusa - Wodza, Króla i Władcy. Proszę prowadź nas po nie łatwych drogach i zawsze powtarzaj nam, to wielkie zapewnienie: „Macie Matkę i Syna”. Amen.

 

 

---