Папа Франциск прийняв на аудієнції членів Неокатехуменальної Дороги у п’ятницю, 6 березня. Понтифік подякував сучасним місіонерам за їх діяльність та уділив благословення на місії 220 родинам і започаткував 31 новий місійний осередок в різних країнах світу.
Повний текст промови до учасників Неокатехуменальної Дороги.
«Дорогі брати і сестри!
Доброго дня всім! Дуже хочу подякувати за ваше прибуття на цю зустріч. Завданням Петра є зміцнювати братів у вірі. Також і ви захотіли цим жестом попросити Наступника Петра, щоби зміцнив ваше покликання, підтримав вашу місію, щоби поблагословив вашу харизму. І я сьогодні підтверджую ваше покликання і благословляю вашу харизму! Роблю це не тому, що Кіко мені за це заплатив, ні! Роблю, бо хочу цього. Підете в ім’я Христа у цілий світ, аби занести Його Євангеліє. Нехай Христос вас випереджає, супроводжує вас і приведе до повноти спасіння, якого провісниками ви є! Разом із вами вітаю всіх кардиналів та єпископів, які сьогодні вам товаришують і які в своїх діє цезіях підтримують вашу місію. Особливим чином вітаю ініціаторів Неокатехуменальної Дороги, Кіко Аргуельйо і Кармен Ернандес, разом із отцем Маріо Пецці: також хочу їм висловити моє визнання і підтримку всього, що через Дорогу роблять для добра Церкви. Я завжди повторюю, що Неокатехуменальна Дорога багато робить для добра Церкви.
Так як сказав Кіко, наша сьогоднішня зустріч є місійним посланням, в послусі тому, про що просив нас Христос, і що ми почули в Євангелії. І я особливо задоволений тим, що ваша місія реалізується завдяки християнським родинам, що з’єднані в спільноті; своєю місією вона визнає давання доказів віри, які притягують інших до краси Євангелія, згідно зі словами Христа: Любівть один одного, як Я вас полюбив. З цього всі дізнаються, що ви Мої учні (пор. Йо 13,34), і будьте одне, щоби світ повірив (пор. Йо 17,21).
Ті спільноти скликані єпископами складаються х пресвітера і чотирьох або п’ятьох родин разом із дітьми – також дорослими – і становлять місію ad gentes, з наказом євангелізації нехристиян. Нехристиян, які ніколи не чули про Ісуса Христа, і багатьох нехристиян, які забули, ким був Ісус Христос, ким є Ісус Христос; нехристиян охрещених, які через секуляризацію, світськість та інші справи забули про віру. Пробудіть цю віру! Ще перед словом свідчення вашого життя вказуєте суть Христового об’явлення, те, що Бог любить людину аж до такої міри, що пішов за неї на смерть і через Отця був повернений до життя, щоби ми отримали благодать віддавати наше життя за братів. Сучасний світ потребує цього важливого послання. Скільки самотності, скільки страждання, скільки віддаленості від Бога на багатьох периферіях Європи, Америки і в багатьох містах Азії. Наскільки сильно сучасна людина на кожній географічній широті потребує чути, що Бог її любить і що любов – можлива. Ті християнські спільноти, завдяки вам, місійним родинам, мають це головне завдання, аби це послання вчинити видимим. А яке це послання? «Христос воскрес, Христос живе! Христос живий – серед нас!».
Ви отримали силу, щоби залишити все і вирушити до далеких земель, завдяки дорозі християнської ініціації, яку проходите в малих спільнотах, в яких відкрили велике багатство вашого хрещення. Це Неокатехуменальна Дорога, справжній дар Божого Провидіння для Церкви наших часів, як це вже підтвердили мої попередники: насамперед святий Йоан Павло ІІ, коли сказав вам ті слова: «Визнаю Неокатехуменальну Дорогу як дорогу християнської формації важливої для суспільства і для сучасності» (лист Ogniqualvolta, 30 серпня 1990: AAS 82 [1990], 1515). Дорога спирається на тих трьох площинах Церкви, якими є Слово, Літургія і Спільнота. Тому невпинне і слухняне слухання Божого Слова, євхаристійне святкування в малих групах після першої Вечірні неділі, звершення Утрені в день Господній в родині з дітьми і ділення власною вірою з іншими братами є джерелом багатьох дарів, якими вас щедро обдарував Господь, як, наприклад, численні покликання до пресвітерату та богопосвяченого життя. Бачити все це – велика втіха, бо це підтверджує те, що Святий Дух є живий і діє в своїй Церкві також і сьогодні, і відповідає на потреби сучасної людини.
При багатьох нагодах я намагався зробити Церкву більш чутливою на необхідність переходу «від душпастирства збереження звичайного стану речей до рішуче місійного душпастирства» (пор. Evangelii gaudium, 15). Скільки разів закриваємо Ісуса всередині Церкви і не одзволяємо Йому вийти… Скільки ж разів! Це найважливіша річ, яку треба зробити, якщо не хочемо, аби вода в Церкві наповнилась мулом. Дорога вже роками реалізує ту місію ad gentes серед нехристиян для прищеплення Церкви, нової присутності Церкви там, де її немає або куди вже не можуть дістатися до людей. «Скільки ж радості приносите нам своєю присутністю і вашою діяльністю», - сказав вам блаженний Папа Павло VI під час першої аудієнції з вами ( 8 травня 1974 року: Insegnamenti di Paolo VI, ХІІ [1974], 407). Також і я роблю ці слова своїми і хочу вам додати відваги, аби ви йшли вперед; довіряю вас опіці Пресвятої Діви Марії, яка надихнула Неокатехуменальну Дорогу. Вона заступається за вас перед своїм Божим Сином.
Найдорожчі, хай вас супроводжує Бог. Рушайте з моїм благословенням».
© Copyright © 1991-2025 Львівська Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви.
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв дозволяється за умови посилання rkc.lviv.ua (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www. rkc.lviv.ua. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. Редакція може не поділяти думку авторів. Редакція залишає за собою право редагувати надані матеріали.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію.
