Новини

Назад

ПАСТИРСЬКЕ ЗВЕРНЕННЯ ЛЬВІВСЬКОГО МИТРОПОЛИТА АРХІЄПИСКОПА МЕЧИСЛАВА МОКШИЦЬКОГО НА ВЕЛИКИЙ ПІСТ 2014 РОКУ

: 476 2014-03-05 00:00:00
«…написано також: Не будеш спокушати Господа, Бога твого». Далі сатана взяв Ісуса на височенну гору й показавши Йому весь світ, запропонував, що все це належатиме Христу, якщо Він віддасть поклін дияволу. Тоді Божий Син відповів: «Геть, Сатано! Написано бо: Господу, Богу твоєму, поклонишся і Йому єдиному будеш служити». Лишив тоді диявол Ісуса, а прибули до Нього ангели і прислуговували Йому.

Стисло переказаний вище фрагмент Євангелія є досконалим прикладом того, в який спосіб злі сили діють на людину. Сатана концентрується передусім на матеріальних і тілесних потребах, пропонуючи їх безвідкладне заспокоєння. Старається таким способом сплюндрувати людину, щоб вона діяла згідно його думок. Прагне теж показати слабкість Бога, який не дія так ефектно, як злий дух. Історія спокушання Ісуса показує також, що на дію сатани є наражена кожна людина – навіть Божий Син.

Ісус відкидає наступні пропозиції диявола, відгукуючись до текстів Святого Письма. Через це підтверджує, що все на світі є власністю Бога і належить виключно Творцю. Бачимо тут теж підкреслену велику Божу міць, якою Він тримає світ у Своїй опіці. Саме тому Ісус не розпочинає так званої «гри» з сатаною. Божий син є свідомий того, що повинен діяти згідно з волею Отця, а не піддаватися вимаганням нечистих сил.

Як можемо віднести цю розповідь до щоденного життя? Мабуть потрібно це зробити в найпростіший і найзрозуміліший спосіб. Є багато правд віри, які походять від Бога. Треба поступати згідно з ними і не дозволяти сатані входити в специфічні відносини, які єднають людину з Богом.

Дорогі!

На порозі Великого Посту запитаймо себе, що нас єднає з Богом? Першим елементом цієї єдності є віра, другим, який випливає з віри, є хрещення та решта таїнств, третім – Боже Слово, незмінне і здатне промовляти завжди і до кожного, четвертим – Боже Право, тобто десять заповідей.

Може повстає у вас питання, чому веду мову про саме такі знаки єдності з Богом? Постараюся відповісти і мотивувати слушність вибраної мною дороги.

Політична ситуація, в якій знаходиться Україна, небезпека, яка загрожує її границі, це результат того, що людина підкорилася спокусі сатани. «Дам тобі все, чого забажаєш. Хочеш багатства – ось, маєш; хочеш влади – матимеш її, хочеш побратимів – матимеш їх в надмірі. Все це дам в замін за одну маленьку обітницю – не ділитися отриманим з ніким, стерегти все для себе і пильнувати як власну зіницю ока.» Оперта на таких обіцянках влада є наче залізний бовван на глиняних ногах, який мусить звалитися, бо бракує у ньому в’язкої речовини, якою є любов до Бога та ближнього.

Прагнучи подбати про нашу спільноту віруючих прошу Вас, Брати і Сестри, пригляньмося під час цього Великого Посту до віри, яка базується на таїнствах. Через сповідь наблизьмося до вівтаря Святого Причастя, до живого Христа, до їжі, яка дає силу прямувати до Божого Царства і в ім’я того ж Царства сказати злу – відступи від нас, бо ми є з Богом.

Прошу Вас, відкрийте серця на слухання Божого Слова, яке є голосом люблячого нас Бога. Нехай у Ваших домівках буде чути слова святого Писання, які збагачуватимуть Вас і будуть підставою Вашої молитви. Нехай голос Божий заглушить крик злого, який хоче обнажити і засоромити нас незнанням Слова Божого.

На закінчення прошу Вас, відновіть в собі прагнення жити згідно з Десятьма Заповідями Божими. Ця дорога, яку ми обрали дороговказом в цьому душпастирському році, дуже потрібна теперішній спільноті Церкви, родинній спільноті, а понад усе державній спільноті, яка встановлює лад і порядок. Нехай чинить це, опираючись на найкращому Праві, праві самого Бога, яке впродовж віків служило поколінням і є міцним фундаментом, на якому можна будувати майбутнє.

Дорогі Брати і Сестри!

Дякуючи за всі душпастирські ініціативи, за молитву і піст в наміреннях України, заохочую і надалі перебувати на цьому шляху, який є найкращою підтримкою в ситуації, що виникла в нашій Державі. Нехай чудові богослужіння, якими молимося впродовж Великого Посту, такі як Хресна Дорога, Гіркі Жалі громадять нас біля Ісуса Христа, який відкупив не себе, але мене і тебе. Нехай особливий час реколекцій провадить нас до навернення, до відвернення від шляху недобрих слів, думок, учинків, а тим самим дозволить віднайти Ісуса: Дорогу і Правду нашого життя.

На добре використання часу Великого посту, на витривання в постановах від щирого серця всіх благословляю: в ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.

Львів, 2 березня 2014 року

+ Мечислав Мокшицький

Архієпископ Митрополит Львівський

 

 

 

Słowo Pasterskie Metropolity Lwowskiego

Arcybiskupa Mieczysława Mokrzyckiego

na Wielki Post 2014 roku

Drodzy Bracia w Kapłaństwie!

Osoby żyjące we wspólnotach zakonnych!

Kochani bracia i siostry w wierze!

Pierwsza niedziela Wielkiego Postu prowadzi nas na pustynię, gdzie ma miejsce dziwne spotkanie świętości Boga z grzesznością szatana. Ochrzczony w wodach Jordanu Jezus, będąc napełnionym przez Ducha Świętego, udał się na pustynię, gdzie miał pościć przez 40 dni i poświęcać się modlitwom. Pobyt na pustyni był dla Jezusa okresem przygotowania do głoszenia Dobrej Nowiny. Po upływie tego czasu zaczął odczuwać głód i właśnie ten moment wykorzystał diabeł, by rozpocząć kuszenie Syna Bożego.

Najpierw próbował skłonić Chrystusa, by zmienił kamienie w chleb. Jednakże Zbawiciel odpowiedział mu: „Napisane jest: Nie samym chlebem żyje człowiek, lecz każdym słowem, które pochodzi z ust Bożych”. Później szatan wziął Jezusa do Świętego Miasta i postawił Go na narożniku świątyni. Rzekł do Niego, by skoczył, gdyż w Piśmie Świętym napisane jest: „aniołom swoim rozkażę o tobie, a na rękach nosić cię będą, byś przypadkiem nie uraził swej nogi o kamień”. Wtedy Syn Boży odrzekł kusicielowi: „…ale jest napisane także: Nie będziesz wystawiał na próbę Pana, Boga swego”. Ostatnią próbą, jaką podjął diabeł, było zabranie Jezusa na szczyt wielkiej góry, pokazanie Mu całego świata i ofiarowanie go, jeśli tylko Zbawiciel odda pokłon szatanowi. Wtedy Syn Boży rzekł: „Idź precz, Szatanie! Jest bowiem napisane: Panu, Bogu swemu, będziesz oddawał pokłon i Jemu samemu służyć będziesz”. Wtedy diabeł oddalił się od Jezusa, a przybyli do Niego aniołowie, by Mu usługiwać.

Streszczona powyżej opowieść stanowi doskonały przykład tego, w jaki sposób złe moce oddziałują na człowieka. Szatan koncentruje się przede wszystkim na potrzebach materialnych i cielesnych, proponując ich natychmiastowe zaspokojenie. Stara się w taki sposób omotać człowieka, by działał on zgodnie z jego myślami. Pragnie także odsłonić słabość Boga, który przecież nie działa tak doraźnie jak zły duch. Historia kuszenia Jezusa pokazuje również, iż na działalność szatana narażony jest każdy człowiek – nawet Syn Boga.

Jezus odpiera kolejne propozycje diabła, odwołując się do tekstu Pisma Świętego. Poprzez ich używanie wykazuje, że wszystko na świecie jest domeną Boga i należy właśnie do Stwórcy. Widoczne jest również podkreślenie wielkiej mocy Pana, który trzyma świat pod Swoją opieką. Właśnie dlatego Jezus nie rozpoczyna owej „gry” z szatanem. Syn Boży ma pełną świadomość tego, iż musi działać zgodnie z wolą Ojca, a nie ulegać żądaniom nieczystych sił.

Jak można odnieść tę opowieść do codziennego życia? Zapewne należy to uczynić w najprostszy i najbardziej zrozumiały sposób. Istnieje wiele praw pochodzących od Boga. Należy postępować zgodnie z nimi i nie pozwalać szatanowi ingerować w tę specyficzną więź, która łączy człowieka z Bogiem.

Moi drodzy!

Na progu Wielkiego Postu powiedzmy sobie co nas łączy z Bogiem? Pierwszym elementem łączności jest wiara, drugim wypływający z niej chrzest święty i kolejne sakramenty, trzecim Słowo Boże, zawsze takie samo dla każdego, czwartym Prawo Boże, czyli dziesięć przykazań.

Może pytasz dlaczego przywołuję takie znaki łączności naszej z Bogiem? Postaram się odpowiedzieć i uzasadnić słuszność takiej drogi.

Sytuacja polityczna, w jakiej znalazła się Ukraina, niebezpieczeństwo jakie zagląda w jej granice, to wynik uległości człowieka wobec kuszenia szatana. Dam ci wszystko czego zapragniesz. Chcesz bogactwa, masz je; chcesz władzy, będziesz ją miał; chcesz popleczników, otrzymasz ich w nadmiarze. Wszystko to dam, w zamian za jedną maleńką obietnicę, abyś się tym z nikim nie podzielił, abyś to zachował dla siebie i strzegł tego jak źrenicy w oku. Oparta na takich obietnicach władza jest jak żelazny kolos na glinianych nogach, który musi runąć, bo brakuje w nim jednego spoiwa, jakim jest miłość do Boga i bliźniego.

Dlatego chcąc zadbać o naszą wspólnotę wiary proszę Was, bracia i siostry, abyśmy w tym Wielkim Poście spojrzeli na wiarę opartą o sakramenty święte i zbliżyli się przez spowiedź do ołtarza komunii świętej, do żywego Chrystusa, pokarmu dającego siły by dojść do Królestwa Bożego i w imię tego Królestwa powiedzieć złemu odstąp od nas, bo my jesteśmy z Bogiem.

Proszę Was abyście otworzyli się na słuchanie Słowa Bożego, które jest głosem Boga miłującego nas. Zatem niech w twoim domu będzie ono słyszane, gdy podczas rodzinnej modlitwy otworzycie Biblię i ubogacicie się nauką Bożą. Niech głos Boga zagłuszy wołanie złego, który chce obnażyć i zawstydzić nas niedostateczną znajomością Słowa Bożego.

I na koniec proszę Was abyście odnowili w sobie drogę Dziesięciu Przykazań. Ta droga, którą obraliśmy jako drogowskaz w tym roku duszpasterskim, jest jak nigdy dotąd potrzebna wspólnocie Kościoła, wspólnocie rodzinnej, a nade wszystko wspólnocie państwowej, która układa ład i porządek. Niech czyni to w oparciu o najlepsze prawo, bo prawo samego Boga, które przetrwało przez wiele pokoleń i jest mocnym fundamentem, na którym można budować przyszłość.

Drodzy bracia i siostry!

Dziękując za każdą podjętą inicjatywę duszpasterską, a w ostatnich tygodniach za każdą modlitwę i post w intencji pokoju w Ukrainie, zachęcam do wytrwania na tej drodze, która jest najlepszym wsparciem wobec zaistniałej sytuacji. Niech piękne nabożeństwa wielkopostne, jak Droga Krzyżowa czy Gorzkie Żale zgromadzą nas wokół cierpiącego Chrystusa, który nie siebie odkupił, ale ciebie i mnie. Niech święty czas rekolekcji poprowadzi nas drogami nawrócenia, czyli zawrócenia z drogi błędnego słowa, myśli i uczynku, a w ten sposób pozwoli odnaleźć Jezusa, jako Drogę i Prawdę naszego życia.

Na dobre przeżycie Wielkiego Postu, na wytrwanie w powziętych postanowieniach, z serca wszystkim błogosławię: w imię Ojca i Syna i Ducha Świętego. Amen.

Lwów, dnia 2 marca 2014 r.

+ Mieczysław Mokrzycki

Arcybiskup Metropolita Lwowski

 

 

 

---