Сьогодні в день спомину святої Схоластики, хочемо пригадати, що в серпні минулого року було вперше видано українською мовою Статут св. Бенедикта. Це видання було присвячене ювілею 25-річчя перебування кляузурових сестер бенедиктинок на Україні (в Житомирі). Текст Статуту затверджено церковною владою (imprimatur архієпископ Петро Мальчук). Тепер кожен шанувальник св. Бенедикта зможе завжди черпати з текстів святого покровителя Європи.
Жіночий Орден св. Бенедикта діяв та служив також у Львові.
Монастир Сестер Бенедиктинок у Львові знаходився у чарівному закутку міста, при площі Бенедиктинській 2, (сьогодні, площа Вічева 2). Це центральна частина міста, проте, монастир захований біля гори Високого Замку поміж подвір’ями та будинками. Звідси, сьогоднішньою Ужгородською можна за п’ять хвилин піднятися до Резиденції Львівських Митрополитів латинського обряду, де сьогодні міститься також Митрополича Курія Римо Католицької Церкви.
На подвір’ї перед монастирем завжди було шумно, оскільки в монастирських мурах окрім келій монахинь містилися також шкільні класи. В тих мурах здавна навчалися дівчата Львова.
Ця школа мала багаті історичні традиції. Монастир бенедиктинок під Високим Замком, майже від самих своїх початків зайнявся справою виховання та формування дівчат. Вже з початком XVII століття і в пізніших часах монастир провадив конвікт, в якому дівчата зі знатних магнатських та шляхетських родів, особливо з південно-східних земель Речі Посполитої, проживали та навчалися. Тут навчали читати та писати по-польськи та по-латинськи, навчали релігії, музики, церковного співу, шиття, рукоділля. Старалися прищеплювати дівчатам християнські чесноти, прив’язаність до древніх звичаїв та пошану до народних пам’яток. У бенедиктинському конвікті навчалися м. ін. доньки таких славних родів, як: Вишнивецькі, Собецькі, Яблоновські, Ревуські, Четвертинські чи Казановські...
Отож, монастирський комплекс сестер бенедиктинок латинського обряду був збудований у 1593–1597 за проектами Павла Римлянина. Будову фінансово підтримали Адам та Катерина Сапоровські у 1595 р. У березні 1596 р. формальне зведення монастиря звершив архієпископ Ян Дмитро Соліковський. Благословив цю фундацію папа Климент VIII. У 1598 р до Львова прибуло десять наступних монахинь з прусського Хелмна, де розташовувалася садиба відновленої польської вітки бенедиктином. Звідти їх прислала ксенія і реформаторка закону бенедиктином Магдалина Мортенска.
В першому столітті свого існування орден у Львові динамічно розвивався і нараховував близько 60 сестер.
У 1772 р., під час першого поділу Польщі, в монастирі було 25 монахинь. Школа, яку вони вели, врятувала монастир від австрійської касати.
У 1933 році бенедиктинки увійшли до складу відродженої польської провінції Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії. В той період була розбудована школа, коли до неї з південного боку було добудоване нове крило.
Після ІІ Світової війни монастир та церква були закриті, а сестри бенедиктинки перебралися до після цистерського монастиря в Крешові в Нижній Сілезії (Польща). В покинутому монастирі було облаштовано школу міліції.
На сьогодні, тимчасово споруди монастиря займають сестри-студитки Греко-католицької Церкви. Також у монастирі діє школа св. Софії для дітей
За матеріалами https://www.lwow.home.pl/ та https://benedyktynki.zt.ua/