Дорогі брати і сестри, доброго дня!
Ця наша зустріч проходить в духовній атмосфері Адвенту, яка стала ще більш інтенсивною з огляду на початок цими днями новенни перед Різдвом, що провадить нас до Свят. Саме тому я б хотів разом з вами роздумати над народженням Ісуса, святом довіри і надії, що долає невпевненість і песимізм.
Тому причиною нашої надії є те, що Бог є з нами і надалі довіряє нам! Бог приходить, щоб оселитися з людьми, вибирає Землю як своє помешкання, щоб бути з людиною і дозволити знайти себе там, де людина проводить свої дні в радості і терпінні. Тому, земля вже не є тільки «долиною сліз», але також місцем, де Сам Бог поставив Свій намет, є місцем зустрічі Бога з людиною, солідарності Бога з людьми.
Бог настільки захотів розділити наші людські умови, що став з нами єдиний в особі Ісуса, Котрий є істинним Богом і істинною людиною. Але є ще щось ще більш захопливіше. Присутність Бога серед людства здійснилася не в ідеальному, мирному світі, але у цьому дійсному, позначеному багатьма добрими і поганими речами, позначеному поділами, злодіяннями, бідністю, зловживаннями та війнами. Бог вирішив увійти в нашу історію, в таку, якою вона є, з усім тягарем її обмежень і драм. Так вчинивши, Бог у нездоланний спосіб показав Свою милосердну та повну любові прихильність до людських істот. Він є Богом-з-нами. Ісус є Богом-з-нами, чи вірите в це? [так!]. Давайте усі спільно визнаємо цю істину: Ісус є Богом-з-нами! Дякую! Споконвіків і назавжди Він є з нами в терпіннях і сумних періодах історії. Народження Ісуса вказує, що Бог «став» раз і назавжди на боці людини, щоб нас спасти, щоб підняти нас з пороху нашого нещастя, наших труднощів, наших гріхів.
У цьому і полягає великий «дар» Дитятка з Вифлеєма: духовна енергія, яка допомагає нам не загрузнути у наших труднощах, у розчаруваннях та смутку, тому що це енергія, яка розпалює та перемінює серця. Народження Ісуса приносить нам насправді радісну звістку про те, що Бог полюбив нас безмежно і по-особливому, і не лише дає нам пізнати цю любов, але дарує її нам.
Із радісного споглядання таїнства Божого Сина, Який народився для нас, можемо почерпнути дві думки.
По-перше, якщо Бог у Різдві об’являється не як той, Який перебуває десь високо і панує над всесвітом, але як той, Який понижується: Бог понижується, сходить на землю, як убоге Дитя, – то це означає, що для того, аби бути подібними до Нього, ми не повинні виноситися над іншими, але навпаки, понижуватися, служити, ставати малими разом з найменшими та убогими з бідними. Огидно бачити християнина, котрий не хоче понижуватися, не хоче служити, християнин, який всюди чваниться! Це бридко, це не по-християнськи! Це по-язичницьки! Християнин повинен служити, понижувати себе. Дбаймо про те, щоби ці наші брати і сестри ніколи не почувались самотніми!
По-друге, якщо через Ісуса Бог настільки пов’язався з людиною, що став одним із нас, то це означає, що те, що ми коли-небудь вчинили брату чи сестрі, те вчинили Йому. Про це нам нагадав сам Ісус: той, хто нагодував, прийняв, відвідав, полюбив одного з тих найменших і найбідніших, те вчинив Синові Божому.
Довірмося материнському заступництву Марії, Ісусової та нашої Матері, щоби Вона допомогла нам під час цього вже недалекого святого Різдва, розпізнавати в обличчі нашого ближнього, а, особливо, в обличчях найслабших та відкинених осіб, образ Божого Сина, що став людиною. Дякую!
Джерело: popefrancis.org.ua
© Copyright © 1991-2025 Львівська Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви.
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв дозволяється за умови посилання rkc.lviv.ua (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www. rkc.lviv.ua. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. Редакція може не поділяти думку авторів. Редакція залишає за собою право редагувати надані матеріали.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію.
