Новини

Назад

Папа Франциск – Надія для нашого часу: Лекції відомого італійського історика Адріано Роккуччі слухали львівські студенти

: 483 2013-11-01 00:00:00


Вперше в Римі, Папа з власної волі пішов у відставку, і це було сприйнято по-різному. Так вже є, що в історії іноді бувають сюрпризи, несподіванки, і до цього треба бути готовим. Після незвичного відходу Бенедикта XVI весь світ зосередив увагу на конклаві, а це сигналізувало про те, що люди завмерли в очікувані чогось справді нового, чогось, а вірніше когось доброго. І все це нове втілилось у новому намісникові апостольської столиці. Вперше - латиноамериканець, вперше - єзуїт, вперше – Франциск.

З обранням імені почалась нова історія. В одному з інтерв’ю існуючий Папа говорить, про натхненника Франциска з Асижу – образ людини радісного християнина. З історії святого знаємо, що справжню радість він знайшов тоді, коли обрав практично жебрацький спосіб життя. Від так, рецептом щастя Папи Франциска є безперервний зв’язок та уподібнення до бідних: « Ви повинні жити задля великих ідеалів, не тратьте Ваше життя на гоніння якихось матеріалізованих цілей. Варто жити задля великих ідеалів». Але що таке великі ідеали? Для Папи великі ідеали це розмова про бідних.

Бідних часто трактують, як винних у своїй трагедії, невдах, переможених. Але Понтифік говорить, що образ бідного – це образ кожної людини. Бо навіть сильний є слабким, тому що боїться своєї немочі, приховує її. Все минає - багатство, соціальний статус, а страх втратити надбане робить нас заручниками. За логікою Папи Франциска, щоб бути справді щасливою людиною, треба ставитись до себе, як до убогого. Звісно не варто розуміти все надміру буквально - трактувати себе немічним, означає дбати і про себе. Ми повинні дбати про себе самих, лікувати свою душу, викорінювати гординю, заздрість, ненависть, а тим самим любити себе та інших. Не треба боятися любові, ніжності. Добрі люди – сильні духом. Франциск передає нову вість – «не дозвольте вкрасти у вас надію» і це дійсно те, чого потребуємо сьогодні.

Розуміння надії - мати мрію, мати мету, саме це веде по житті, дає стимул рухатися вперед. В цьому контексті важливим є елемент спільноти, - маючи спільні надії, рухатися і функціонувати разом. На сьогоднішній день, це зовсім не легко, бо песимістичні мотиви, часто небезпідставно закрались у буденність. Різноманітні види ЗМІ висвітлюючи новини дня, вкотре відображають, що важко думати про якесь щасливе спільне майбутнє, коли про себе самого подбати не можеш. Песимізм, як туман, який робить все сірим. Чим його більше, тим більше все сіріє. Чому так відбувається?!

Адріано Роккуччі , послуговуючись словами Папи, намагається мобілізувати молодих людей тим же песимізмом. Боязнь майбутнього з’являється, коли людина самотня, йдучи навколо себе самої вона замикається. Саме тому настільки важлива співпраця з бідними людьми, - допомагаючи їм, допомагаємо самим собі будувати майбутнє.

Учасники спільноти святого Егідія, організували цю лекцію першочергово для молодих людей, для своїх однолітків, щоб продемонструвати їм на прикладі власних дій, що допомагаючи бідним разом можна і треба йти в майбутнє. Показати українським студентам, що незважаючи на нестабільний стан держави, сподіватися на краще варто. І щоб не бути пустослівними учасники християнської спільноти обрали чи не найкращий приклад сучасності – Папу,який був єпископом дуже бідного міста, який народився не в легкі часи, в період тортур та жорсткої диктатури, людину, яка знає біль життя і маючи серйозний життєвий досвід звертається до молодих словами: «…будь ласка ,не дозвольте вкрасти у Вас надію!!!»

Оксана Конанець Католицький Медіа Центр

---