Новини

Назад

День благодаті та братерської єдності: духовна віднова духовенства Жовківського деканату у Шептицькому.

: 272 2026-02-17 18:16:30

16 лютого в парафії Святого Духа у м. Шептицькому відбувся день зосередження для духовенства Жовківського деканату. Ця зустріч стала особливим моментом молитви, тиші та братерського спілкування для священників, які прибули з різних парафій деканату, щоб разом зупинитися серед щоденних душпастирських турбот і наново відкрити глибину свого покликання.

У часі війни, суспільних випробувань і численних людських страждань такі духовні зустрічі набувають особливого значення. Священник, який щодня підтримує інших, сам також потребує підкріплення, молитви та оновлення серця. День зосередження став нагодою відновити внутрішній мир, поглибити роздуми над Божим Словом і зміцнити братерські зв’язки між співбратами у священстві.

Святу Літургію очолив отець-декан, прелат Йосиф Легович із м. Жовкви. Свята Євхаристія стала центром цього дня — джерелом сили та єдності, адже саме біля вівтаря Господнього священники найглибше переживають таїнство свого служіння.

Гомілію виголосив духовний отець Казимир, настоятель із м. Сокаль, який глибоко й натхненно розкрив таємницю Пресвятого Серця Господнього. У своєму слові він нагадав, що в Україні розпочався особливий рік, присвячений Господньому Серцю — час поглибленої молитви, довіри та духовної віднови. Проповідник наголосив, що Серце Христа є живим знаком Божої любові, яка не втомлюється, не відступає і не перестає шукати людину.
Отець Казимир звернув увагу на духовність Пресвятого Серця, нав’язуючи до об’явлень, які отримала с. Маргарита Марія Алякок. Саме через цю святу Господь відкрив світові глибину та безмежність Свого Серця — любов, яка часто буває зневажена, але ніколи не перестає любити.

Особливо зворушливими були слова про те, що сьогодні, коли український народ переживає важкий час війни, втрат і тривоги за майбутнє, ми покликані з новою вірою віддавати себе, наші родини та парафії Пресвятому Серцю Господньому. Це Серце, пробите на хресті задля нашого спасіння, з якого витекли кров і вода — знаки Таїнств Церкви та джерело милосердя, — залишається відкритим для кожної людини.

У спільній молитві священники випрошували у Господа дар миру та якнайшвидше закінчення війни в Україні, молилися за свої парафії, за родини, за військових, за всіх, хто страждає. Просили також про внутрішнє оновлення, щоб їхні серця ставали дедалі більше подібними до Серця Христового — сповненого любові, милосердя, терпеливості та жертовності.

Після Літургії священники мали можливість для особистих духовних роздумів та братерського спілкування. У теплій атмосфері взаємної підтримки вони ділилися досвідом служіння, радощами та труднощами душпастирської праці. Такі зустрічі не лише поглиблюють духовне життя, але й зміцнюють єдність деканату як спільноти братів у Христі.

Щиро й гостинно прийняв духовенство настоятель парафії і віце-декан о. Микола Леськів разом із сестрами-монахинями. Завдяки їхній відкритості, турботі та щирій праці цей день став справжнім часом благодаті, братерської єдності й духовного підкріплення. Атмосфера молитви та гостинності створила простір, у якому кожен міг відчути підтримку та спільність покликання.

Нехай Господь Бог щедро благословить парафію, сестер-монахинь і отця настоятеля, надихає їх до подальшої ревної праці у Господньому винограднику та дарує рясні плоди служіння на славу Божу і для добра людей. Нехай Пресвяте Серце Ісуса стане для всіх джерелом сили, надії та невичерпної любові, що перемінює людські серця й оновлює світ.

о. Іван Ходоновч



Назад