14 квітня о 17.00 год. у Центрі міської історії, вул. Богомольця 6 організовуємо промоцію книги «Старі теслярські конструкції Латинської Архикатедри Успіння Пресвятої Діви Марії у Львові».
Про будівництво даху Латинської катедри у Львові
Промоція книги, виданої Інститутом Полоніка.
Латинська катедра, добре відома львів`янам та гостям міста, отримала опис ферм свого даху. Результати багаторічних досліджень дерев`яних конструкцій 16 століття, що підтримують дах собору, були описані в книзі Мацея Вархола "Стародавні теслярські конструкції Латинського кафедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії у Львові". Про своє видання та дослідження, що передували його написанню, автор розповість 14 квітня 2025 р. о 17:00 у Центрі міської історії, вул. Богомольця, 6, м. Львів.
Книга видана двома мовами, польською та українською, Національним інститутом польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка». Це збірка технічної інформації про окремі фрагменти конструкції даху Латинської катедри, а також розповідь про історію створення незвичайного храму. Ми дізнаємося про технічні рішення та час будівництва окремих частин споруди. Дерева для спорудження найстаріших, досі існуючих елементів ферм даху Львівської катедри були зрубані у другій половині 15 століття.
Книга "Стародавні теслярські конструкції Латинського кафедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії у Львові" унікальна тим, що в межах сучасних кордонів Польщі та колишньої Речі Посполитої немає іншого храму такої величини, який би уникнув воєнних руйнувань, особливо під час Другої світової війни. Таких соборів немає ні у Варшаві, ні у Вроцлаві, ні у Гнєзно. Їхні ферми не були обстежені і задокументовані перед знищенням, тому вони не можуть слугувати порівняльним матеріалом для інших досліджень. Львівський кафедральний собор є першим великим храмом давньої і сучасної Речі Посполитої, який має повну наукову документацію всіх своїх столярних конструкцій даху. Основні результати цих досліджень містяться у книзі Мацея Вархола.
Історичні теслярські конструкції дахових ферм, дзвіниць чи дерев`яних шоломів веж є важливим елементом цінності будь-якої пам`ятки, - каже автор видання Мацей Вархол. - Вони є свідченням майстерності теслярів минулого, і, незважаючи на плин часу, історичні катаклізми чи занедбаність, вони все ще виживають, виконуючи свою основну функцію носіїв покрівлі або церковних дзвонів.
Автор представляє результати своєї роботи за допомогою фотографій, малюнків, технічних креслень, перерізів і, перш за все, опису. На перший погляд, кроквяна ферма - це сукупність товстих і тонких дерев`яних балок, розташованих у складному для розуміння порядку. Читаючи книгу, ми дізнаємося, що це логічно побудована система правильно вирізаних і підібраних елементів. Конструкція 16 століття над вівтарем костелу відрізняється від шолома башти 18 століття. У чому полягають ці відмінності, ми дізнаємося з книги Мацея Вархола.
Добре досліджена і опрацьована тема конструкції даху робить видання унікальним, оскільки подібного дослідження такого роду об`єктів немає ні в польській, ні в українській літературі. Як пишуть рецензенти книги, вона може стати орієнтиром для подальших монографій на цю тему.
У зустрічі, яка відбудеться 14 квітня 2025 р. о 17.00 у Центрі міської історії у Львові, окрім автора, візьмуть участь: професор Олег Рибчинський - експерт з архітектури, професор Львівської політехніки, та д-р Кароль Гутмeйєр - мистецтвознавець та експерт з історичних пам`яток (модератор зустрічі, Інститут Полоніка).
Вхід на зустріч вільний.
Запрошуємо: Інститут Полоніка та Центр міської історії.
© Copyright © 1991-2025 Львівська Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви.
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв дозволяється за умови посилання rkc.lviv.ua (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www. rkc.lviv.ua. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. Редакція може не поділяти думку авторів. Редакція залишає за собою право редагувати надані матеріали.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію.
