Ми, члени Наради Християнських Церков України уважно слідкуємо за наново розгорнутою справою потреби взаємного і належного християнського вшанування жертв українсько-польського збройного конфлікту часів Другої світової війни та вітаємо нещодавню заяву керівництва Українського Інституту національної пам’яті про ініціативні кроки з організації пошукових та ексгумаційних робіт стосовно польських поховань на теренах Рівненської області. Висловлені наміри відповідають змісту і духові найширших громадських настроїв в Україні, базованих на християнських засадах й основам національної політики в цій сфері.
Не раз було доведено, що Україна, жертва багатьох історичних злочинів і кривд, глибоко поділяє біль пам’яті інших народів і послідовно виявляє першість у загоєнні таких ран. Справа належного вшанування пам’яті загиблих стоїть поза будь-якими дискусіями, бо відповідає нашій національній і духовній традиції.
Ми закликаємо нашу державну владу підтримати добрі наміри Українського інституту національної пам’яті і знайти можливість організації такої кваліфікованої роботи, незважаючи на всі труднощі воєнного часу. Попри криваву війну Російської Федерації, а, можливо, саме всупереч їй, українці здатні гідно відповісти на прохання наших польських друзів саме в такий час.
Допомагаймо і прощаймо один одному – цей фундаментальний принцип залишається непорушним заповітом великих духовних лідерів українців і поляків. У дусі цього заповіту ми закликаємо наших польських побратимів виявити повну взаємність у належному вшануванні місць пам’яті українців на території Польщі і відновленні тих меморіальних знаків, що зазнали пошкоджень.
Звертаємося з проханням не допустити жодних політичних змагань в цій сфері. Ультиматуми, непоступливість і нерозсудливість працюватимуть лише на користь злу, націленому проти обох наших народів. Діймо, щоб врятувати один одного.
Зробімо спільними зусиллями усе можливе та залежне від кожного з нас, щоб жертви цього кривавого, нелюдського, антихристиянського протиборства 80-літньої давності переконливо промовили до нас «ніколи знову», а ми, тепер сущі сприйняли цей наказ у своїй совісті як фундаментальний імператив до дії, попередньо очистивши свою совість щирим християнським актом прощення з проханням: «пробачте нам – і ми прощаємо». Амінь!
4 жовтня 2024 року
Джерело: irs.in.ua
© Copyright © 1991-2025 Львівська Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви.
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв дозволяється за умови посилання rkc.lviv.ua (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www. rkc.lviv.ua. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. Редакція може не поділяти думку авторів. Редакція залишає за собою право редагувати надані матеріали.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію.
