Єпископ Пйотр Тужиньскі, котрий провів реколекції для наших священиків розповів про свій досвід зустрічі із пресвітерами Львівської Архідієцезії та як він сам пережив ці реколекції.
«Я вже третій раз в Україні. Був у Білій Церкві, де відвідував нашого місіонера о. Ярослава Палку, котрий там служив, а тепер працює на Волині. Кілька років тому разом з монахинями здійснив паломництво до Львова. Ця зустріч для мене надзвичайно, і я тепер під великим враженням від цієї зустрічі зі священиками Львівської Архідієцезії.
Хоч традиція Львівської латинської Церкви сягає давнини, то відродилася порівняно недавно. Я навіть пожартував, що ця Церква така молода, що ще не має священиків-пенсіонерів. Переважно належать до молодших поколінь. Семінарія також молода після відновлення її діяльності. Це прекрасне свідчення священиків: праця, посвята. Це часто у важких умовах чи раніше занедбаному храмі, з маленькою групою вірних. Однак вони позитивні, служать з оптимізмом. І це зокрема для мене є свідченням віри й зміцнення».
Торкаючись теми реколекцій, єпископ Пйотр Тужиньскізазначив, що він є патролог. «Люблю св. Августина, отців пустелі, що завжди є актуальним – мовив далі. – Перша конференція була про правду, і хотів так пояснити, що за вченням св. Йоана Павла ІІ людина – це істота, яка шукає правду. Це найважливіше. А правда вказує на Господа. На людину, запитуючи, для чого вона живе. Торкається також і священика. Ким він є, якими є його моральні якості, як повинен поводитися в житті. Так само в душпастирському служінні. Необхідно себе запитувати, як дійти до людей, як здобути їх для Ісуса? Якими методами? В який спосіб? Якою є правда про теперішній світ? Як нам, священикам, нині бути?
Також ми розважали про радість, що мусить бути оптимізм, адже християнство – це добра новина. Ще була тема про Ісуса Христа, про зв`язок з Ним, про молитву, про Божу Матір. Переживаємо століття Фатімських об’явлень, що я не міг обминути під час цих реколекцій. Бо я переконаний, що все, що там сталося. Зокрема прохання Матері Божої про молитву за Росію, це щось незвичайне. Скільки ж то нещасть сталося внаслідок комунізму, скільки людей загинуло. Такі теми ми розглядали.
Мав нагоди спілкуватися з Архієпископом Мечиславом Мокшицьким, його єпископами-помічниками. Під час Євхаристії в Митрополичій Базиліці в Рік єпископа Яна Цєньського у Львівській Архідієцезії мав можливість більше дізнатися про цю постать.
Хочу скласти щиру подяку всім священикам, які тут служать, за їхнє свідчення віри, що поширюють Добру Новину, відбудовують спільноти, відбудовують храми і дають людям сенс життя, надію. Це все дуже важливо. Бажаю вашим священикам, щоби ніколи не втратили ентузіазму, радості від служіння і щоби раділи з плодів своєї праці, привертали до Церкви, до християнства, до Ісуса Христа».
Підготували: Костянтин Чавага та о. Олександр Кусий
© Copyright © 1991-2026 Львівська Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви.
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв дозволяється за умови посилання rkc.lviv.ua (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www. rkc.lviv.ua. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. Редакція може не поділяти думку авторів. Редакція залишає за собою право редагувати надані матеріали.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію.
