Шановні Отці настоятелі, адміністратори та вікарії!
Щиро запрошуємо усіх, хто належить до вівтарної служби на XVІI Архідієцезіяльний З`їзд Міністрантів, який відбудеться 4 червня 2026 року у Вищій Духовній Семінарії у Львові-Брюховичах. З цього приводу заохочуємо Вас повідомити орієнтовну кількість міністрантів, що мають намір взяти участь у цій події.
Всечесні Отці! Богопосвячені особи! Запрошую священиків та богопосвячених осіб на Конгрегацію духовенства та богопосвячених осіб, яка відбудеться 4 червня 2026 року у Вищий Духовній Семінарії Львівської Архідієцезії в Брюховичах.
оголошує запис
на 2025/2026 академічний рік
5-річного навчання (10 семестрів) на
філософсько-теологічному факультеті
з педагогічною спеціалізацією, а також журналістика, освіта на "час кризи"
З нагоди Року Пресвятого Серця Ісуса у Львівській Архідієцезії Архієпископ Мечислав Мокшицький організовує конкурс малюнків для дітей.
Тема конкурсу: «Серце Ісуса, мир і примирення наше».
Свято праці, встановлене 1892 року як суто світське, безперечно, має глибокий християнський сенс, оскільки насамперед має глибоко людський сенс.
А християнство не є чимось чужорідним, нав’язаним чи «доклеєним» до людського буття – воно є самим життям охрещених, серед яких завжди було більше людей праці. Отож 1 травня 1955 року, звертаючись до представників Католицького товариства італійських робітників, Папа Пій ХІІ проголосив це свято, віддаючи його під покровительство святого Йосифа. Відтоді Церква згадує голову Святої Родини двічі на рік: 19 березня – як Обручника Пресвятої Богородиці, й 1 травня – як людину праці.
Святий Йосиф, названий у грецькому тексті Євангелії «tekton», латиною – «faber», вважається столяром або теслею – зрештою, навряд чи в ті часи розрізнення було аж таке глибоке. Він умів працювати руками, він забезпечував свою сім’ю, а отже, від був трудівник, як належить кожному чоловікові.
Сенс святкування першотравня – у тому, щоби звернути увагу всіх людей праці на духовну складову їхнього труду. А також – щоби повчити їх працювати правильно. Бо безконечна робота, без перепочинків, без молитви, без звернення уваги на те, що в житті є широкий горизонт, а не тільки витоптана під ногами земля, немов у запряженого в млинове жорно ослика, – така робота нищить. І можна скільки завгодно проголошувати світських свят і навіть надавати вихідні, які підуть головно на випивання або городи, – які, знову ж таки, є працею, а не відпочинком, – але людина від цього не стає щасливішою.
Сенс праці – в тому, щоб нас освятити. Це не просто засіб для заробітку на існування. Бог створив людину з любові, а жити їй дав в Едемському саду, аби вона порала і доглядала сад Господній (пор. Бут 2,15). То вже потім, після гріхопадіння, перекрученим у житті стало все, також і праця зазнала цієї тіні. А спершу – людина була створена і поставлена працювати, бо праця є способом існування, чимось, що надає життю мету і напрямок, і дана вона була людині для радості.
Зображення: Claretian
Джерело: Теологічний інститут святого імені святого Йосифа Більчевського
© Copyright © 1991-2026 Львівська Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви.
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв дозволяється за умови посилання rkc.lviv.ua (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www. rkc.lviv.ua. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. Редакція може не поділяти думку авторів. Редакція залишає за собою право редагувати надані матеріали.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію.
