Вельмишановні священики і богопосвячені особи!
Дорогі подружжя, батьки, бабусі і дідусі! Улюблені діти!
Дорогі брати і сестри!
Завжди радійте, невпинно моліться, за все дякуйте, бо це Божа воля в Христі Ісусі щодо вас (1 Сол 5, 16-18).
На порозі нового 2020 року у Свято Святого Сімейства – Ісуса, Марії і Йосифа, натхнені словами святого Павла, ми прагнемо увійти в дух радості і молитовної вдячності. Особливим чином прагнемо подякувати Єдиному Богу в Пресвятій Трійці за той прекрасний дар, яким є СІМ’Я – особливе місце об’явлення Божої любові! Дякуємо Господу за біблійний «кайрос»-час, яким був РІК СВЯТОСТІ ПОДРУЖЖЯ ТА СІМ’Ї. Прагнемо дати свідчення словами святого Апостола Йоана про те, що «ми почули, що побачили на власні очі, що ми оглядали і до чого доторкнулися наші руки, – про Слово життя; і життя з’явилося». (1 Йн 1, 1-2а). Справді, протягом цього року Боже Життя об’явилося в багатьох подружжях, які сказали своє «так» на взаємну любов, єдину і нерозривну, аж до смерті, в багатьох сім’ях, які, не зважаючи на труднощі, продовжують бути «світлом для цього світу» (пор. Мт 5, 13), в багатьох старших, самотніх і хворих, які мужньо несуть свій хрест і таким чином беруть участь у Пасхальній Тайні нашого Спасителя.
Дякуємо за свідчення всім тим, хто, не зважаючи на труднощі в подружньому житті, іноді навіть покинуті своїм чоловіком чи дружиною, залишаються вірними подружній присязі, а через це – самому Богові. Ми переконані, що ця вірність принесе чудові плоди у вашому житті та в житті ваших дітей, які у цій поставі любові зможуть побачити живого Христа. Тішить також те, що є чимало батьків, які повертаються із заробіток, щоб постійно перебувати разом зі своєю сім’єю. Це дуже важливе у побудові подружньої єдності та вихованні дітей.
Видимим знаком цього року була перегринація (відвідини) Ікони Святого Сімейства нашими домівками. Це дало можливість багатьом родинам усвідомити свою сутність і місію, а також внутрішньо мобілізуватися до наслідування Господа. Окрім цього, такий досвід показав, що подібна душпастирська ініціатива має прекрасний євангелізаційний вимір: відвідини Ікони Святого Сімейства стали чудовою нагодою для проведення домашніх літургій та зустрічі з вашими душпастирями. Заохочуємо і надалі користатися цим даром.
Ми вдячні Богові за ряд проведених реколекцій, днів зосереджень, зокрема проведення «дня родини» в багатьох парафіях.
Безумовно, великою маніфестацією Божого Життя була Всеукраїнська Хода на захист прав дітей та сімей, яка пройшла вулицями столиці i у багатьох інших містах, а насамперед –Всеукраїнський Конгрес Сімей, який відбувся у Шаргороді та Вінниці. Хто ж може висловити глибоке пережиття учасників Хресної дороги у Шаргороді? Скільки натхнення до життя у благодаті і служінні родинам отримали учасники суботніх конференцій і свідчень? А також ті зворушливі пережиття у неділю, на завершення Конгресу, які очолював представник Святішого Отця, Апостольський нунцій в Україні, архієпископ Клаудіо Ґуджеротті. Господь у Пресвятих Дарах пройшов через місто, але в якомусь вимірі Він пройшов через наше життя, через наші домівки, нашу Батьківщину. Віримо, що цей перехід принесе рясні плоди. Також сподіваємося, що ця подія започаткувала своєрідну євангелізаційну традицію. Хочемо подякувати Богу за кожну благодать, яку Він звершив, через наше крихке служіння.
Ми глибоко усвідомлюємо, що хоч і закінчується «Рік святості подружжя та сім’ї», та не закінчуються наша турбота і боротьба за родину. Адже сім’я є дорогою Церкви i місією, через яку Церква євангелізує, тому не може бути інших пріоритетів у нашому душпастирстві.
Пережитий рік показав велику потребу християнської спільноти, яка є найкращою підтримкою для сім’ї. Об’єднані в Ім’я нашого Спасителя, разом ми можемо набагато більше, ніж кожен із нас, навіть дуже обдарований, окремо. Християнська спільнота, в якій звершується Таїнство Церкви, є для кожної родини наче материнське лоно, завдяки якому ми дозріваємо до «нового народження». Це передусім Мати-Церква, яка народжує, виховує, будує християнську сім’ю, виконуючи щодо неї свою спасительну місію, отриману від Господа (Familiaris Consortio 49).
Тому, палко заохочуємо душпастирів, щоб у своїх парафіях і надалі започатковували та дбайливо плекали кожну форму родинного душпастирства. Зокрема заохочуємо користатися з тих рухів та спільнот, які Матір Церква підтвердила і поблагословила, таких, як Домашня Церква Руху Світло – Життя, Рух Назаретських Родин, Віднова в Святому Дусі, Неокатехуменальна Дорога, Спільнота подружжів у кризі «Сихар», Подружні Зустрічі та інші
Натхнені різними подіями, які відбулися останнім часом, заохочуємо вас до ще більшого заглиблення вашого християнського життя через щоденну спільну молитву, читання Божого Слова, життя Святими Таїнствами, участь у формаційних спільнотах та різного роду реколекціях і зустрічах, які дарує вам Церква. Завжди шукайте Божої Волі для вашого життя, а Господь буде освячувати ваші подружжя та родини.
Дорогі родини, ще раз хочемо виразити вам нашу велику вдячність за те, що цього року неодноразово мали нагоду почути свідчення про діяння Бога у вашому щоденному житті. Це великий дар як для нас душпастирів, так і для усієї Церкви.
З сімейного жіття у вірі народжуються всі покликання, зокрема покликання до священства та богопосвяченого життя. Ми всі переконані, наскільки вони важливі для кожної родини та всього українського суспільства. Тому оголошуємо наступний, 2020-й рік, Роком молитви про покликання та про святість наших священників та богопосвячених осіб. Просимо про посилену та тривалу молитву за них. Заохочуємо жертвувати у цих намірах також свої страждання, аби наша Церква раділа святими священниками, черницями та ченцями.
За кілька хвилин Господь Бог хоче наповнити ваші серця своєю благодаттю, своєю любов’ю під час відновлення подружньої присяги. Запрошуємо всіх, хто є у таїнстві Подружжя, присутні тут у парі чи самі, відновлюючи складену колись присягу, наново відкрити своє серце для Господа – єдине джерело Любові.
З серця Вам благословляємо в Ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа!
Єпископи
зібрані на 53-му пленарному засіданні
Конференції Єпископів Римсько-Католицької Церкви в Україні
Львів, 30 листопада 2019 року
N. 37/2019
Послання слід прочитати, а також провести обряд сповідування віри та відновлення подружньої присяги в усіх парафіях України у Неділю Святого Сімейства 29 грудня 2019 року.
Безпосередньо після прочитання послання відбувається сповідування віри та відновлення подружньої присяги. Священник, якщо є місце, нехай запросить подружні пари, що зв’язані узами таїнства Подружжя разом з їхніми дітьми на середину храму або близько вівтаря. До відновлення подружньої присяги запрошуємо усіх, хто поєднаний таїнством Подружжя, також і тих які знаходяться на літургії без свого чоловіка або своєї дружини.
Священник звертається до зібраних наступними словами:
Священник: Дорогі подружжя та всі які хочуть відновити таїнство Подружжя! Підійдіть тепер ближче одне до одного. Нехай також підійдуть до вас ваші діти. Споглядаючи на вівтар, що символізує Христа, і згадуючи своє власне Хрещення, визнаймо спільно нашу віру. Відповідайте тепер голосно на мої запитання.
Чи віруєш в Бога, Отця Вседержителя, Творця неба і землі?
Вірні: Вірую.
Священник: Чи віруєш в Ісуса Христа, Сина Його Єдинородного, Господа нашого, народженого від Діви Марії, розп’ятого і похованого, котрий воскрес із мертвих і сидить праворуч Отця?
Вірні: Вірую.
Священник: Чи віруєш в Святого Духа, Святу Вселенську Церкву, спілкування святих, відпущення гріхів, воскресіння тіла та вічне життя?
Вірні: Вірую.
Священник: Такою є наша віра. Такою є віра Церкви, сповідування якої є нашою гордістю в Ісусі Христі, Господі нашому.
Після цього священик звертається до подружжів та їхніх дітей такими словами:
Священник: А тепер, дорогі чоловіки та дружини, так, як під час укладення таїнства Подружжя, на знак найдосконалішого виконання своїх святих обов’язків, подайте одне одному праву долоню. На ваші з’єднані долоні нехай покладуть долоні ваші діти, котрі є даром Бога і плодом вашої вірної любові.
Дивлячись одне на одного або думаючи про неприсутнього чоловіка або жінку, відповідайте у Божій присутності на запитання, котрі вам поставлю від імені Церкви.
Священник: Чи хочете все досконаліше любити одне одного взаємно, беручи за взірець Святе Сімейство з Назарета, у якому найповніше об’явилася присутність і послух Христа, смиренність і довіра Марії, а також віра і праведність святого Йосифа?
Подружжя: Хочемо.
Священник: Чи хочете, довіряючи Богові, який вас полюбив, великодушно відкриватися на дар нового життя, котрим вас Господь Бог обдарує, а також виявляти одне одному щораз більшу пошану і жити у досконалій подружній вірності?
Подружжя: Хочемо.
Священник: Чи хочете допомагати одне одному щоденно нести Ісусовий хрест у благополуччі та недолі, у хворобі та здоров’ї, служачи одне одному щирим серцем, молячись разом і одне за одного аж до кінця вашого життя?
Подружжя: Хочемо.
Священник: Всемогутній Бог, від якого походять наші добрі прагнення, нехай зміцнить вашу волю і допомагає своєю благодаттю, щоб ви вірно виконували святі обітниці таїнства Подружжя, сьогодні відновлені, великодушно відкривалися на дар життя, котрим вас Господь Бог обдарує і з радістю увійшли до вічності.
Подружжя: Амінь.
Після цього слідує молитва вірних. Було б добре, щоб відповідно приготовані прохання зачитували представники кількох сімей (молодих з дітьми, середнього віку і літніх).
Також представники сімей парафії (молодих з дітьми, середнього віку і літніх) приносять до вівтаря жертовні дари.
На закінчення священик уділяє благословення, простягаючи руки над зібраними сім’ями.
Увага:
В Урочистість Різдва Христового і у свято святого Стефана потрібно в парафіяльних оголошеннях заохотити вірних, щоб у найближчу неділю Святого Сімейства прибули до храму всією сім’єю, оскільки буде їм уділене спеціальне благословення на новий Рік Господній 2020.
Добре б було, щоби після парафіяльних оголошень, перед благословенням, виступила особа, з багатодітної родини з коротким, приблизно 10 хвилинним свідченням про подружнє життя і відкритість на потомство, котра має досвід живої віри (напр. зі спільноти Домашньої Церкви, Неокатехуменальної дороги, Віднови у Святому Дусі, Руху Назаретських Родин чи іншої парафіяльної спільноти). Потрібно звернути увагу, щоб це не була якась теоретична лекція або моралізування, а особисте свідчення.