Новини

Назад

«Наша Церква молода, переживає весну, бачимо майбутнє Римо-Католицької Церкви в Україні» - архієпископ Мечислав Мокшицький про 47 Пленарне засідання Конференції єпископів України. Оновлено

: 1787 2016-11-23 15:33:11

Вчора, під час час перерви у 47 Пленарному Засіданні КЄУ РКЦ, Митрополит Львівський Архієпископ Мечислав Мокшицький поділився з нами своїми враженнями та новинами.

— Дуже тішимося, що на нашу, 47 конференцію Єпископату України латинського обряду приїхав також до нас апостольський Нунцій Клаудіо Ґуджеротті, який передав нам вітання від Папи Франциска і поділився з нами своїми враженнями від життя нашої Церкви в Україні. Ми дуже тішимося тим, що він сказав, що наша Церква молода, що переживає весну, що він бачить майбутнє Римо-Католицької Церкви в Україні. Це зовсім інше ніж те, що говорив його попередник – Нунцій Ґалліксон. Ми йому за це надзвичайно вдячні, за цю підтримку, за цю надію, яку він влив у наші серця. Нунцій Клаудіо Ґуджеротті може так казати, бо протягом цього року він відвідав кожну нашу єпархії, був у багатьох парафіях, на зустрічах із молодими людьми, брав участь у паломництвах, і також він турбується про наше майбутнє і сказав нам, що попросить Святішого Отця Папу Франциска, щоб якнайшвидше призначив нам єпископа до Києво-Житомирської дієцезії після смерті єпископа Петра Мальчука.

Ми разом із нунцієм сьогодні прослідковували історією РКЦ в Україні, яка існує вже 25 років. Дякували Святішому Отцю св. Йоану Павлу ІІ за відновлення наших структур 25 років тому, за призначення багатьох єпископів, створення нових дієцезій. А також кожен владика представив коротку історію 25-ліття діяльності нашої Церкви, і ми змогли побачити, наскільки швидко Вона розвивається завдяки Божому благословенню, та тяжкій праці наших священиків, богопосвячених осіб, які розпочинали цю місійну працю у важких ситуаціях – не було храмів, не було житлових приміщень. А тепер ми вже маємо три семінарії, три богословські інститути, кожний владика має вже резиденцію, курію, має церковний суд. Ми можемо бути близько наших людей через проповідування Божого Слова, Святу Месу, Таїнства, а також розвивати з ними діяльність у парафіяльних приміщеннях і теж як у Львові, в душпастирському центрі, де можуть збиратися і молодь і старші особи, родини, діти, міністранти і це нас дуже тішить, що ми за ткий короткий час так багато осягнули.

Після Ювілейного Року Божого Милосердя ми тепер хочемо оголосити наступний рік у нашій Церкві, роком Матері Божої Фатімської. В наступному році ми будемо згадувати соліття Її об’явлень. В особливий спосіб хочемо заохотити всіх вірних, не тільки на Україні, до молитви про навернення, про мир, до якого заохочувала Божа Матір Фатімська, і це буде також велика подія в нашій Церкві і в нашій Батьківщині, і ми сподіваємося, що з допомогою та за заступництвом Божої Матері Фатімської наша країна дочекається справедливості та дочекається миру.

***

Під час нашої зустрічі із Нунцієм ми просили його щоб ми швидко дочекалися єпископа у Києві, також Апостольський Нунцій сказав, що наша Церква розвивається і напевно мусимо подумати про створення інших дієцезій у Житомирі, Запоріжжі, Нунцій сказав, що потрібні владики-помічники і в Києві, і без сумніву також би придався другий у Львові. Отже ми сподіваємося, що з допомогою Божого Милосердя це станеться швидко.

Під час наших нарад ми також сьогодні будемо вибирати заступника голови Конференції Єпископів, на місце нашого єпископа Петра Мальчука який відійшов до Небесного Царства, а також розглянемо майбутнє нашої Церкви – будемо представляти пропозиції та душпастриські програми нашої діяльності.

***

Я дуже тішуся, що сьогодні, у восьму річницю мого інгресу Львівської Архідієцезії, до Львівської катедри, я можу цю урочистість переживати разом з усіма владиками нашої Митрополії, з Апостольським Нунцієм.

Тут у семінарії, також з нашими семінаристами, священиками, і подякувати Богові за те, що тут і надалі можуть бути єпископи, які провадять Церкву, свою паству до Спасителя нашого Ісуса Христа.

Я всім вдячний за пам’ять і за молитву і всім передаю вдячність і моє благословення.

 



Назад