Новини

Назад

Гомілія архієпископа Мечислава Мокшицького у Всесвітній День Хворого

: 67 2018-02-12 22:33:36

Всечесні Отці та Богопосвячені Особи!
Улюблені Брати і Сестри, яких доторкнулася хвороба і страждання!
Улюблені Брати і Сестри!

Папа Франциск, у черговому в історії Церкви Всесвітньому Дні Хворих, веде нас на Голгофу, де є страждаючий Христос, і люди, що його супроводжують. Серед них Його Мати, котра там на горі Голгофи отримала нас в дарі від свого сина, коли Він сказав до свого улюбленого учня Йоана: „Ось Мати твоя”. І там на Голгофі Ісус дав нам найцінніший скарб, свою Матір, коли сказав Їй: «Мати, ось син Твій».

Так, ми зупиняємося на горі Голгофи як велика сімя, зєднана навколо Сина Божого. Стаємо як сімя Церкви біля вмираючого Ісуса, котрий сьогодні показує нам, не своє страждання, але страждання інших, котрі живуть навколо нас.

Чудовим чином нам показав такий спосіб помічання хворих та допомоги їм, св. Марко, котрий описав нечувану зустріч Ісуса з лепруватим. Зустріч здорового з важко хворим. Зустріч повна надії та очікування на дар, на благословення, а може і на зцілення.

Лепруватий, котрий зупинився перед Ісусом, знав до кого він приходить. Безперечно він чув про звершувані знаки, про зцілення, про вигнання бісів. Хтось показав йому дорогу і сказав де Його можна зустріти і без страху підійти до Нього.

Звернімо увагу на постать лепруватого. Він не вимагає, він не кричить про поміч, але падає на коліна і просить: „Якщо хочеш, можеш мене очистити”. По іншому можна сказати, що просить про здійснення волі Ісуса, а не його власної.

Євангелист зауважив, що Ісус повен милосердя, простягнув руку і сказав: «Хочу, будь очищений».
Навчені цією зустріччю, потурбуймося про те щоб і ми сьогодні прийняли поставу покірного служіння.

Голгофа, отже, це присутність любові, з якої народжується співчуття, супровід у стражданні і тривання аж до кінця. Святий Августин скаже: «Йдемо до Бога не дорогою, але любовю». А та любов, це не лише слова і декларації, але вчинки і конкретне ділання, бо віра без вчинків - мертва.

Мої Дорогі!

У світі який губить цінності і все більше наповнюється суперечностями, затримаймося сьогодні при вірі. Нехай наше життя стане знаком надії, яка бачить людину і виходить на зустріч її потребам.

Увійдімо на дорогу широко зрозумілого Апостольства Хворих, беручись за волонтаріат хворих у лікарнях чи хоспісах. Перед самотніми сусідами у хворобі, котри вже давно ніхто не відвідував.
Нехай нас поєднає хрест, котрий для хворих буде Любов’ю, що повертається, а для нас дорогою Любові, якою вона колись повернеться до нас.

З’єднаймося навколо хреста, щоб отримати відвагу притулитися до того святого дерева. Нехай з хреста, Христос через наші руки несе поміч хворим та страждаючим, бо тепер має наші руки. Нехай через наші ноги, Він доходить до людей, котрі потребують любові, бо сьогодні може лише з нами йти до ближніх. Нехай через нас Його голос доходить з правдою про повагу та потребу взаємної підтримки. Нехай через наше життя сьогодні пишеться Євангеліє присутності Бога у світі.

Будьмо відважними і через молитву страждання перемінюймо лик світу, але будьмо також відважні і в стражданні віднайдімо для себе шанс доброго вчинку.

Нехай Всесвітній День Хворого і наша сьогоднішня зустріч, укріплює тих, котрі беруть участь в Апостольстві Хворих, а тих, котрі ще роздумують про дорогу активної любові, нехай заохотить подати руку ближньому у потребі.

Амінь.

 



Назад