Новини

Назад

Завершилося Міжнародне екуменічне піше паломнимцтво „Шляхом св. брата Альберта і Василіянських монастирів»

: 614 2017-07-23 14:25:35

Паломники отримали благословення Святішого Отця Франциска

Коронкою до Божого Милосердя в Митрополичій Базиліці у Львові 22 липня завершилося Міжнародне екуменічне піше паломнимцтво „Шляхом св. брата Альберта і Василіянських монастирів». Молитовна хода розпочалася 18 липня біля Верхрати у Польщі й проходила через Потелич, Магерів, Крехів, Брюховичі. Паломники отримали благословення Святішого Отця Франциска. Як розповів керівник цього молитовного заходу о. Ришард Подпора з Любліна,  паломництво відбулося під Почесним патронатом польських єпископів, Голови Конференції РКЦ в Україні архієпископа Мечислава Мокшицького і Глави УГКЦ Верховного архієпископа Святослава Шевчука.

Голова Фонду духовної культури пограниччя о. мітрат Стефан Батрух посприяв, щоби в рамкам програми Європейських Днів Добросусідства паломники перетнули кордон пішки по недіючій широкій залізничній колії між Верхратою і Рава-Руською.

Вшановуючи пам’ять св. брата Алдьберта, паломники відвідували місця, де він колись перебував, разом з місцевими римо-католиками, греко-католиками і православними разом молилися про мир в Україні, за злагоду між українським і польським народами. На терені Жовківського деканату паломниками опікувався о. францисканець Ян Весельський з Рави-Руської.

Біля кордону до паломників приєднався також брат альбертинець Марек Бартось зі Львова. Учасники паломництва розповіли, що були надзвичайно зворушені гостинністю жителів населених пунктів, де вони зупинялися і проходили, та увагою з боку місцевих властей. На відтинку шляху з Брюховичів до Львова паломників супроводжувала поліція, українські медики поцікавилися станом їх здоров’я.

Паломники вирішили також заприязнити польські школи з тими українськими, де вони ночували. В дорозі до паломництва приєдналися також греко-католики з Рави-Руської і Потелич. Частина осіб з Польщі доїхала автобусом і приєдналася вже у Львові.

Костянтин Чавага

Автор : Костянтин Чавага

Назад