Новини

Назад

ЗАПОВІТ ЄПИСКОПА ЯНА НЄМЦА

: 738 2020-10-29 16:46:03

Перед смертю єпископ Ян Нємєц зателефонував до Ґжеґожа Ґурного і попросив занотувати його останню волю та переказати її всім католикам.

Вчора у лікарні помер єпископ-помічник Кам’янець-Подільської дієцезії Ян Нємєц. Як 34-річний священик Перемишльської дієцезії, він у 1992 році зголосився на місії та виїхав до України. Це був перший рік незалежності цієї країни. Туди не їхали священики, що мріяли про церковну кар`єру, але люди, оживлені духом віри, що дозволяла їм переносити найбільші труднощі. У 2006 р. він був призначений єпископом-помічником у Кам`янці-Подільському.

Немає іншої дороги спасіння, крім як через хрест

Кільканадцять років тому він важко захворів поліневритом, що спричинило поступову м’язову дистрофію, а також гострий остеопороз, що викликало сильний біль. З того часу він мав відмовитись від багатьох попередніх обов’язків, однак відкрив, що його місія – це молитва і страждання в намірі своєї дієцезії.

Він приймав своє страждання як хрест. Часто повторював, що немає іншої дороги спасіння, крім як через хрест. Цитував слова Ісуса: «Хто не бере свого хреста, а йде за Мною, той недостойний Мене».

Це не означало, як єпископ підкреслював, що самому треба шукати страждання. Однак ніхто з нас не уникне страждання, яке Бог допускає у нашому житті. Його можна прийняти або відкинути. Або прийняти від Ісуса хрест, або його відкинути. Якщо приймемо, то наше страждання може перемінитись у Прославлений Хрест Воскреслого Христа. Немає християнства без згоди на хрест, який є виразом найбільшої любові Бога до людини.

Не закриваймо дороги до спасіння нашим ближнім
Важкохворий єпископ Ян Нємєц зателефонував мені перед тим, як його забрали до лікарні. Просив, аби я написав і переказав людям, що страждання має спасенний сенс. Сьогодні люди втікають від страждання, так ніби це найбільше зло в світі, і не бачать у цьому благодаті даної Богом. Яку вони мають впевненість, що це не хрест, про несення якого говорив Ісус?

Він дивувався, що є католики, які можуть підтримувати закон, що дозволяє аборт щодо дітей з інвалідністю. Говорив, що вони нічого не зрозуміли з Євангелія, не зрозуміли таємниці хреста, що становить центр спасіння. Хто стверджує, що не можна людям завдавати страждань через те, що народиться хвора дитина, не думає як справжній християнин, але представляє язичницьку ментальність.

Він запитував: хто дав людині право позбавляти ближнього можливості отримати хрест від Христа? Яке право має католик, аби взагалі припускати можливість забрати у когось хрест, єдину дорогу до спасіння? Бо хто не бере свого хреста, той недостойний Христа. Чи той, хто не допускає, аби інший взяв свій хрест, достойний Його?

Тут є лише одна альтернатива: смертний гріх, що тягне за собою ризик вічного засудження. Вчинений аборт часто робить закам’янілим серце людини таким чином, що потім воно не може прийняти благодать від Бога. Чи ці люди не розуміють, що наражають інших на вічне страждання у пеклі лише тому, що хотіли уникнути страждання тут на землі?

Як вчинив би Христос на нашому місці? Чи підтримував би існування закону, що дозволяє вбивство дітей лише тому, що вони хворі? Кожен, хто стверджує, що Ісус погодився би на такий закон, допускає блюзнірство. Кожен, хто погоджується на існування такого закону – винний перед Богом.

«Чиста любов розуміє ці слова, тілесна любов не зрозуміє їх ніколи»

Єпископ зацитував мені уривки зі «Щоденника» сестри Фаустини, подаючи конкретні номери її записів. Це були слова Ісуса до святої містички: «Дочко Моя, знай, якщо я тобі даю відчути і глибше пізнати Мої страждання, це Моя благодать; коли досвідчуєш затемнення розуму, а твоє страждання велике, тоді береш живу участь у Моїх стражданнях і я цілковито уподібнюю тебе Собі; твоя справа – піддаватись Моїй волі, особливо саме у цих моментах... (Щ 1697).

Душі купують за єдину ціну – страждання, що з’єднане з Моїм стражданням на хресті. Чиста любов розуміє ці слова, тілесна любов не зрозуміє їх ніколи. (Щ 324).

Згідно цього, яке маємо право позбавляти іншу людину прийняття страждання, яке може бути пожертвуване в намірі спасіння інших? Зі «Щоденника» сестри Фаустини знаємо, що через прийняття хреста, який дав їй Христос, вона врятувала багато душ від загибелі в пеклі.

Святий Павло у Посланні до колосян писав: «Тепер я радію в стражданнях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорботи Христової в тілі своїм за тіло Його, що воно Церква».

Хто має впевненість, що допускаючи гріх аборту, не позбавляє інших можливості заступницького страждання, тобто порятунку багатьох людей від вічної загибелі? Якщо хтось має таку впевненість, то має відвагу вважати себе мудрішим за самого Бога.
Заповіт єпископа для всіх віруючих

Єпископ Ян Нємєц знав, що такі аргументи не потраплять до невіруючих, але скеровував їх до католиків. На його думку, ми стоїмо зараз перед справжнім, а не теоретичним іспитом, чи ми достойні Христа. Настав час істинної перевірки.

Єпископ Ян дуже просив мене, аби я це все занотував. Прагнув, аби ці слова прочитало якнайбільше католиків у Польщі та Україні.

Після розмови він ще надіслав мені смс: «Входячи із вдячністю, свідомо та добровільно у страждання з Любові, входимо у Присутність Містеріуму Господа Бога і Святих. Дякую вам дорогі діти Божі. Благословляю і пам’ятаю в молитві».

Невдовзі після цього відійшов із цього світу. Помер так, як жив. Як святий. Не знаю, в якому намірі жертвував своє страждання перед смертю, але здогадуюсь.

П.С. Велике прохання до всіх католиків Польщі та України. Покірно прошу виконати останню волю єпископа Яна Нємца і розіслати цей текст всім віруючим.

Джерело: kmc.media з посиланням Wpolityce

 



Назад