4 липня в селі Тартаків Сокальського району Львівської області архієпископ Мечислав Мокшицький оголосив храм св. Архангела Михаїла санктуарієм Божої Матері Зцілення Хворих та встановив архідієцезіяльний День молитви за хворих та працівників служби охорони здоров’я у кожну першу суботу липня.
Урочисту Святу Месу співслужили єпископ-помічник Едуард Кава, настоятель о. Казимир Шалай, духовенство зі Львова та Жовківського деканату.
«Багато років тому тут було відчитано Божу волю, яка об’явилася через присутність Божої Матері в чудотворному образі та в Її особливому милосердному погляді на хворих, для яких Марія стала зціленням хворих . мовив у проповіді архієпископ Мокшицький. - Тепер, коли минули десятки років, вшановуючи особливість цього місця і багатовікової традиції, ми повертаємося з великою надією і сподіваннями, що тут відновляться й оживуть слова Ісуса: «Я був хворим, а ви Мене провідали». (…) В цьому році ми особливою молитвою огортаємо тих, кого торкнулася епідемія корона вірусу: заражених, серед яких є лікарі. Медичний персонал, а також священики та богопосвячені особи. В багатьох лікарнях вони працюють і беруть на себе боротьбу за життя. Молитвою огортаємо і тих, які страждають від втрати найближчих».
На завершення свого слова архієпископ Мечислав Мокшицький закликав: «Нехай наша сьогоднішня зустріч при Божій Матері, яка повертається сюди в тайні Зцілення Хворих, зміцнює всіх учасників Апостольства Хворих, нехай заохочує тих, які стають на дорогу чинної любові до ближнього в потребі. Нехай на цьому місці знову попливуть потоки благодаті на хворих та тих, які їм служать. Нехай в цьому місці за заступництвом Марії звершиться перемога любові над байдужістю, нехай зроджуються натхнення до дієвої любові до ближніх, щоб ті, які сумніваються або ще не вірують, говорили про нас: дивіться, як вони любляться взаємно. Амінь».
Присутні вислухали також свідчення молодої жінки про зцілення за посередництвом Матерії Божої Тартаківської.
Також було зачитано Акт відання Божій Матері Зцілення Хворих усіх хворих та стражденних.
Тартаків колись був містечком, а сучасний костел збудовано у XVIII ст. За свідченням церковної хроніки, там був образ Непорочно Зачатої Діви Марії, який із 9 до 24 березня 1765 року “заплакав” кривавими сльозами. Багато важко хворих, які приходили сюди молитися, видужували, й на підставі висновків авторитетної комісії 5 березня 1777 року оголосили церковний декрет про визнання образу чудотворним. Упродовж трьох століть храм св. Архангела Михаїла був місцем паломництва вірних латинського та візантійського обрядів із Галичини, Волині та Холмщини. Цей образ називали Царицею Надбужанського краю. У “Книзі чудес і ласк” із другої половини XVIII до кінця XIX ст. зафіксовано понад чотириста зцілень і надзвичайних ласк. На початку 70-х років ХІХ ст. у Тартакові розпочинав свою душпастирську діяльність.
св. о. Зиґмунд Гораздовський.
Після ІІ світової війни внаслідок вимушеного переселення поляків до повоєнної Польщі більшість місцевих латинників покинули рідний Тартаків, забравши зі собою реліквію. 1965 року відреставрований у Кракові образ привезли до костелу в селі Лукавець на Любачівщині, де осіло багато тартаківців. Цьому посприяли архієпископ Львівський Євген Базяк, який після вигнання зі Львова опинився у Кракові, де 28 вересня 1959 року висвятив на єпископа о. Кароля Войтилу, й Апостольський адміністратор у Любачеві єпископ Ян Новицький (унаслідок післявоєнних державних кордонів частина Львівської архідієцезії РКЦ із містечком Любачевом опинилася в ПНР). У Лукавці культ ікони Матері Божої з Тартакова набув нового поширення. На прохання наступного Апостольського адміністратора в Любачеві, згодом Митрополита Львівського кардинала Мар’яна Яворського, Папа Іван Павло ІІ коронував цей образ під час відвідин Любачева 1991 року.
Відновлену в селі Тартаків римо-католицьку громаду зареєстрували ще 1991 року, проте аж через десять літ справа з поверненням руїн костелу св. Архангела Михаїла зрушила з місця. Пригадалася морозна неділя 23 лютого 2003 року, коли разом із молодим священиком о. Олегом Саламоном із Червонограда та невеличкою групою вірних ми піднялися драбинами на найвище перекриття святині зі слідами колгоспного току, де відслужили першу за весь післявоєнний час Службу Божу. 6 липня того ж року там відбулася зустріч вірних із кардиналом Мар’яном Яворським, який під час Літургії запевнив присутніх, що Матір Божа обов’язково повернеться до відроджуваного санктуарію в Тартакові.
Оскільки оригінал образу Тартаківської Матері Божої міцно прижився в Лукавці, де для нього зведено новий храм, було вирішено повернути до Тартакова достовірну копію, яку на прохання лукавецького о. прелата Юзефа Корнаги виконали польські митці.
Чудотворний образ Тартаківської Матері Близький дуже близький архієпископу Мечиславу Мокшицькому, котрий родом із Лукавця.
«Перед ним я молився з дитинства, зростала моя віра, моя велика любов до Найсвятішої Матері, а через Неї до Її Сина Ісуса Христа - розповів львівський митрополит. - Це ще в нашому старенькому дерев’яному костелі з 1756 року, де мене охрестили й де я відправляв свою першу Службу Божу. Чудотворний образ у нашому храмі оточений великою пошаною і любов’ю. Багато людей отримує там ласки, зміцнюється, а Матір Божа випрошує в нашій парафії чимало покликань, передусім до священства та жіночих монаших згромаджень».
8 січня 2004 року у своїй приватній каплиці у Ватикані Святійший Отець Іван Павло ІІ освятив копію чудотворного візерунку і корони, які замовив тодішній Другий особистий секретар Папи о. прелат Мєчислав Мокшицький.
Невдозві відбулася інтронізація образу в тартаківському костелі за участю делегації з Лукавця, проте через ремонтні й реставраційні роботи в храмі його зберігали в Червонограді й привозили тільки на урочистості.
Під час служіння в Сокалі ремонтами костелу в Тартакові займався о. Андрій Мігулка. Далі відновленням храму зайнявся о. Казимир Шалай. Реставрація святині триває.
Автор : Костянтин Чавага