Вища духовна семінарія св. Йосифа у Брюховичах біля Львова традиційно запрошує юнаків на акцію «Стань семінаристом на три дні».
Початок в п’ятницю о 18:30 Святою Месою. Закінчення в неділю.
В Бенедиктинському монастирі Св.Йосипа в Солонці біля Львова відбудуться реколекції «Впровадження до глибин молитви» - 12-14 квітня.
Загалом 6 січня (якщо немає вказівки місцевої Конференції єпископів про перенесення святкувань) в усьому світі відзначається Богоявлення Господнє (Епіфанія). Інші назва урочистості, згідно з традицією, — Трьох Царів. Свято було відоме на Сході вже у ІІІ столітті. На Заході воно з’явилося століттям пізніше. В літургії нерозривно пов’язане з Різдвом.
Перші згадки про це свято походять ще від Климента Александрійського та гностиків; загалом беручи, Богоявлення — тобто явлення Бога в людському тілі — спочатку не відділялося від самого Різдва. Народження Бога в тілі, славне Його явлення та Хрещення в Йордані святкувалися спільно; свідченням цього є літургійна практика Вірменської Апостольської Церкви. Її представники не були присутні на Халкідонському Соборі 451 року, де святкування Різдва було відділене від святкування Богоявлення, тому ВАЦ і донині відзначає ці свята спільно. Східні Церкви святкують Богоявлення невідривно від Хрещення, натомість у Західній Церкві встановилася традиція відзначати ці урочистості окремо. Для православних Богоявлення і Хрещення стали синонімами одного й того самого свята; натомість латинська традиція співвідносить із Богоявленням дещо інший зміст. А саме: мудреці зі Сходу прийшли поклонитися Немовляті, проваджені зіркою, і це є символом того, що люди достатньою мірою здатні відшукати Бога, використовуючи розум і знання.
Розходження сенсу святкувань відбилося також і в тому, що східна традиція виробила святкування «Йордану» — освячення води, купання в ополонках тощо; за західною традицією, освячується вода, ладан і крейда, якою на дверях пишуть літери СМВ (скорочення фрази Christus mansionem benedicat — «хай Христос благословить цей дім»).
Євангельські «волхви», мудреці, або ж Три Царі, вважаються покровителями подорожніх, паломників, купців, власників готелів.
В іконографії представлені як люди Сходу в строкатому одязі, нерідко перському. В Х столітті на образах Трьох Царів з’явилися корони.
Джерело: CREDO
© Copyright © 1991-2024 Львівська Архідієцезії Римсько-Католицької Церкви.
Усі права застережено. Повне або часткове використання матерiалiв дозволяється за умови посилання rkc.lviv.ua (для iнтернет-видань — гiперпосилання) на www. rkc.lviv.ua. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій. Редакція може не поділяти думку авторів. Редакція залишає за собою право редагувати надані матеріали.
Якщо Ви зауважили помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter для того, щоб повідомити про це редакцію.