Новини

Назад

Урочисті Дзвони Зигмунта привітали Папу Франциска на польській землі

: 835 2016-07-27 22:56:08

Урочисті Дзвони Зигмунта привітали 27 липня на Вавелі Святішого Отця Франциска, який прибув на Світовий День Молоді до Польщі. Після короткої вітальної церемонії у військовій частині аеропорту Краків-Баліце з президентом Польщі Анджеєм Дудою та його дружиною Агатою Корнхаузер-Дуда, а також з членами уряду і єпископами, Франциск сів у закритий автомобіль з Ватиканськими реєстраційними номерами - SCV1.

Автомобіль Папи був з відкритим вікном, через яке він махав вірним рукою і навіть поцілував дитину, яку батьки піднесли понтифіку для благословення.

На шістнадцятикілометровій трасі Папу Франциска з ентузіазмом зустрічали мешканці Кракова, учасники Світового Дня Молоді й туристи, яких Папа також благословляв. За 1, 5 км до центру міста Папа змінив авто на папамобіль і їхав далі у товаристві кардинала Станіслава Джівіша.

Після виходу з папамобіля Папа Франциск рушив до замку Вавель, де під урочисті дзвони на нього чекав президент Дуда з дружиною та біля 800 вірних. Тут, власне, Папа проголосив свою першу промову до влади Польщі.

Текст промови Папи Франциска

«Це вперше я відвідую центрально-східну Європу і радий з приводу того, що розпочинаю з Польщі, яка серед своїх дітей мала незабутнього святого Івана Павла ІІ, ініціатора та поширювача Всесвітніх Днів Молоді. Він любив говорити про Європу, яка дихає двома легенями: мрія про новий європейський гуманізм надихається креативним та гармонійним подихом цих двох легень та спільною цивілізацією, яка у християнстві знаходить своє найміцніше коріння», – сказав Папа Франциск у своєму першому слові в Польщі, виголошеному під час зустрічі з польськими політиками та дипломатами, що відбулася 27 липня 2016 р. в королівському замку на Вавелі та була поєднана з візитом ввічливості до Глави Держави.

Святіший Отець зауважив, що «пам’ять є характерною ознакою польського народу», а його завжди вражало «живе відчуття історії Івана Павла ІІ», який говорячи про народи, «посилався на їхню історію, аби почерпнути звідти скарби гуманності та духовності». «Усвідомлення ідентичності, вільної від комплексів вищості, є незамінним в організації національної спільноти на основі її людської, соціальної, політичної, економічної та релігійної спадщини, щоб надихати суспільство та культуру, зберігаючи їх вірними традиціям та, одночасно, відкритими на оновлення і майбуття», – додав він.

За словами Глави Католицької Церкви, плідна співпраця в міжнародній сфері та взаємопошана також дозрівають на основі «усвідомлення та пошани як власної ідентичності, так й іншого», адже діалог неможливий, якщо не починатиметься зі своєї ідентичності кожного.

«У щоденному житті кожної людини, а також і суспільства, існують два види пам’яті: добра і зла, позитивна та негативна», – вів далі Папа Франциск, вказуючи на те, що доброю є пам’ять, яку Біблія показує нам у подячній пісні Пречистої Діви Марії, Яка «прославляє Господа та Його діло спасіння». Негативною, натомість, є пам’ять, яка «нав’язливо концентрує погляд ума та серця на злі, особливо, на скоєному іншими». У цьому контексті Святіший Отець похвалив ініціативи примирення між сусідніми народами, розпочаті спочатку в церковному середовищі, які опісля вилилися у незворотний «соціальний, політичний, культурний та релігійний процес».

Але, як підкреслив Святіший Отець, згаданий процес вимагає «стійкої надії та довіри до Того, Хто управляє долею народів, відчиняє замкнені двері, перемінює труднощі в нагоди та створює нові сценарії там, де це здавалося неможливим». Підтвердженням цього, на його думку, є історичний шлях Польщі. «Усвідомлення пройденого шляху та радість з приводу досягнених цілей, – сказав він, – дають силу та спокій, щоб протистояти теперішнім викликам, які вимагають відваги істини та постійного морального заанґажування, аби процеси прийняття рішень та виконавчі процеси, як також людські стосунки, завжди були шанобливими до людської гідності».

Зазначивши, що ці слова стосуються будь-якої діяльності, включаючи економіку, взаємини з довкіллям та управління складними міграційними явищами, Папа вказав, що оте останнє питання потребує доповнення «мудрості й милосердя, щоби перемогти страхи та досягнути більшого добра». Цей процес включає визначення причин еміграції з країни та сприяння тим, які бажають повернутися, готовність приймати тих, які втікають від голоду й війни, співпрацю на міжнародному рівні задля припинення війн і конфліктів.

«У світлі її тисячорічної історії, – сказав Глава Католицької Церкви, – заохочую Польщу з надією дивитися на майбутнє та на виклики, які вона повинна долати. Таке наставлення сприяє атмосфері пошани між усіма складовими частинами суспільства та конструктивному співставленню між відмінними позиціями; крім того, воно створює кращі умови для громадського, економічного та навіть демографічного зростання, підтримуючи надію запропонувати краще життя своїм дітям».

На думку Папи, в такому контексті буде ефективнішою «сама ж соціальна політика на користь сім’ї – першої та основоположної клітини суспільства». Він також наголосив, що «життя слід завжди приймати і захищати» від зачаття до природної смерті. «З іншого боку, – додав він, – Держава, Церква та суспільство повинні супроводжувати і конкретно допомагати тим, хто перебуває в ситуації серйозних труднощів, аби дитина ніколи не сприймалася, як тягар, але – як дар, і щоб найслабші та найбідніші люди ніколи не були покинутими».

«Пане Президенте, – підсумував Святіший Отець, – Польська держава, як це було протягом усього її довгого історичного шляху, може розраховувати на співпрацю Католицької Церкви, щоби в світлі християнських принципів, які її надихають та сформували історію та ідентичність Польщі, серед змінених історичних умов вона зуміла далі прямувати вперед своїм шляхом у вірності своїм найкращим традиціям та з довірою й надією навіть серед найважчих хвилин».

Джерело: КАІ і Радіо Ватикану



Назад