О. Юзеф Чарнік народився у 1951 році в Дуклі. В 1975 був рукоположений в священики перемиської дієцезії. В перші роки священства працював вікарієм та катехитом в різних парафіях перемиської дієцезії (Нова Шажина, Дидиня, Поляньчик, Пшевротне, Мєндзижеч, Піла). У 1991 році архієпископом Мар`яном Яворським прийнятий для служіння в львівській архідієцезії.
Спочатку був вікарієм в парафії у Галущинцях. Від 1992 по 2010 був адміністратором парафії св. Антонія в Лосячі. Здійснив грунтовний ремонт храму в Лосячі, а також філіальних храмів (м. ін. Скала Подільська). Повернув у власність парафії та відремонтував плебанію в Лосячі.
У 2000 призначений до пресвітеріату львівській архідієцезії.
У 2010 році призначений настоятелем парафії в Новому Місті (старосамбірський район, деканат самбір).
Парафія в Новому Місті належить до тих небагатьох парафій нашої архідієцезії, яка витривала весь період Радянського Союзу. Храм не розділив долі інших храмів, які стали складами, кінозалами, колгоспними приміщеннями, тощо, дякуючи геройській позиції о. Яна Шетелі, який після війни і зміни кордонів не покинув парафії, але залишався в ній до 1990 року.
О. Юзеф Чарнік старався про те щоб пам`ять про його попередника тривала. Саме дякуючи о. Юзефу при вхідних дверях до костелу в Новому Місті було розміщено памятну таблицю із зображенням о. Яна Шетелі.
О. Юзеф також був опікуном місця - братньої могили на місцевому цвинтарі. Там поховані в`язні Німецької Виправної Колонії у Пшедєльніци. Саме за часів настоятельства о. Юзефа, польська Рада Охорони Памяті Боїв і Мучеництва поставила памятник на спомин жертв Пшедєльніци. Це відбулося у 2014 році.
На жаль смерть о. Юзефа не дозволила дочекатися йому офіційного відкриття памятника (польська сторона від 2014 року залишає ту справу без відповіді).
У памяті парафіян та гостей незабутніми залишуться відпусти на честь св. Мартина. Дякуючи людям доброї волі з рідної дукльської землі (і не лише) о. Юзеф запровадив звичай ділитися булками св. Мартина. У 2017 році о. Юзефа запитали: „Чи будуть гуси св. Мартина?” (питання пов`язане з легендою про св. Мартина). Він обіцяв, що наступного року будуть….
В нього було багато планів. Власними силами відновив бічку каплицю храму. Шукав засобів на відновлення храму-памятки архітектури у Новому Місті. Відновив плебанію – дім після о. Яна Шетелі. Весною цього року мав розпочати ремонт філіального храму в Ґрабівниці. Планував урочисту інтронізацію мощей св. Яна з Дуклі.
Попри свій вік мав ще багато планів.
Від весни 2017 року формально став емеритом, але не залишив праці в парафії.
Раптова смерть змусила залишити все.
Нехай спочиває в мирі
о. Яцек Валіґура