Новини

Назад

Реколекції для священників Львівської архідієцезії: «Того, хто Мені служить, пошанує Отець»

: 197 2020-11-21 12:24:46

19 листопада 2020р. у львівській Духовній семінарії св.Йосифа завершилися щорічні реколекції для священників Львівської архідієцезії. Цього року реколекційні науки, які розпочалися 16 листопада, отцям проголошував єпископ Гданської дієцезії Вєслав Шляхетка. Це вперше отець єпископ проводив реколекції для священників. 

Він охоче поділився з читачами CREDO тим, на чому вирішив зосередити увагу, промовляючи до братів у священстві:

— Я вже вдруге у Львові. Цього разу приїхав провести реколекції для священників Львівської архідієцезії. Тему я обрав сам, взявши до уваги ті реалії, у яких ми живемо, та виклики, які ставить перед нами наше священницьке покликання. Ми зосереджуємося на словах Ісуса, у яких Він запевняє нас: «Того, хто Мені служить, пошанує Отець» (Йн 12,26).

Якщо служимо Ісусові, а служити Йому — це служити іншим людям, тим, до кого ми послані, то якоюсь мірою і тепер маємо винагороду радістю. Однак буде винагорода пошануванням від самого Бога. Чи може хтось більше нас пошанувати, ніж Бог? Тож це запевнення дає нам багато надії та водночас багато сили для долання душпастирських викликів.

Усі дванадцять конференцій зосереджені довкола цього гасла, хоча кожна теж має свою окрему думку, пов’язану з душпастирським священницьким служінням. Ми розпочали від того, що згадали свою священницьку сутність: що ми силою свячень включені у священство Ісуса, силою свячень здійснюємо єдину з Ним Жертву, беремо участь у гідності, яку важко навіть уявити; силою свячень ми робимо речі, які перевищують можливості нашого пізнання та розуміння і служать спасінню. Проповідування Слова Божого, служіння Євхаристії, яка відкриває джерело спасіння, а також благодійна діяльність — допомога потребуючим. Із цього складається душпастирське служіння кожного священника. З цим пов’язані також і проблеми, які ми тут намагаємося спільно розв’язувати, роздумувати над ними, щоби здобути Боже світло і силу. Адже для цього і є реколекції — щоб повернутися до себе, здобутися на самозадуму, отримати нове світло через роздуми над Словом Божим та духовні сили рухатися далі — нести світло спасіння, радість спасіння. Бо священник — це слуга радості, яку дає Господь. Саме тому нам потрібна щоденна духовна праця над собою. Вона кумулюється під час реколекцій, щоби з Божою енергією іти з радістю та надією, ділитися Доброю Новиною.

Також своїми враженнями поділилися учасники реколекцій, серед них префект семінарії о.Андрій Безкоровайний:

— Протягом року кожний священник має багато різних обов’язків, справ, і не завжди має достатньо часу, щоб побути з Богом на самоті. Саме тому реколекції — це дуже сприятливий час для нас, священників, для того щоби більше часу приділити Богові й собі, щоб оживити свої відносини з Богом. Цього року реколекції для нас проводить отець-єпископ Вєслав, який допомагає наново оцінити цінність нашого покликання. Він розповідає про різні загрози, які можуть стати на заваді особистому розвитку в нашому священстві, але також про велику цінність священства. Відкриває перед нами нові горизонти, які можуть допомогти більш ревно служити людям, яких Бог ставить на нашому шляху.

Також неопресвітер о.Андрій Фічук, який уперше взяв участь у реколекціях як священник, розповів про свою участь:

— Я радий, що, попри всі сумніви, викликані епідемією, я все ж таки не побоявся і приїхав на реколекції. Було цікаво слухати біблійні коментарі отця-єпископа, його науки. Видно було, що він готувався. Взагалі було цікаво послухати його коментарі до подій, які зараз відбуваються. Я особисто дуже багато для себе почерпнув інформації для роздумів.

Отець Андрій Пеканець розповів, як важливо для священника брати участь у реколекціях:

— Кожний священник має обов’язок брати участь у реколекціях. Має навертатися до Бога. Тут у каплиці, праворуч від хреста, є образ Божої Матері Неустанної Допомоги. Він весь обвішаний серцями, на кожному з них записані ім’я, прізвище й дата свячень священника, який пройшов формацію у цій семінарії. Моє там теж є. Я звернув увагу, що з часом вони окислилися і вже не блищать так, як раніше. Я взяв спеціальний засіб і почистив. Повернув йому первинний вигляд. Так от, наші серця теж потребують очищення і навернення, наближення до Бога. У часі реколекцій я намагався це зробити зі своїм серцем, щоб воно при Господі знову засяяло, відновилося.

Джерело: CREDO 

Автор : Віта Якубовська

Назад