Новини

Назад

Перша координаційна нарада військових капеланів Львівської архідієцезії з єпископом Станіславом Широкорадюком

: 448 2015-11-26 08:22:16

24 листопада, у Вищій Духовній Семінарії в Брюховичах біля Львова відбулася перша координаційна нарада військових капеланів Львівської архидієцезії з єпископом Станіславом Широкорадюком, відповідальним за душпастирську опіку військовослужбовців з боку Римо-Католицької Церкви при Міністерстві оборони.

На зустрічі з єпископом капелани обговорювали потреби своїх підопічних, радилися щодо проведення релігійних заходів у військових підрозділах, розповіли про свої досягнення та плани на найближчий період. Такі зустрічі дають змогу координувати роботу капеланів по всій Україні, щоб вона була більш ефективною та плідною, кажуть учасники.

Єпископ Станіслав Широкорадюк розповів CREDO про важливість капеланського служіння, про  проблеми в армії, яким може зарадити лише священик, про гуманізм на війні та силу молитви:

«Це дуже важливо, що наша Церква має такого представника і ми координуємо наші зусилля. Сьогодні, в умовах війни це дуже важливо, бо до нас постійно звертаються і просять дати священика у той чи інший підрозділ чи місце. І я хочу сказати, що ми цю роботу виконуємо, адже що нам потрібно на сьогоднішній день? Щоби був доступ священика до військових – як рядових, так і офіцерів. Один генерал мені сказав, що ситуація дуже катастрофічна, бо число самогубств збільшилося на 30% і тільки священик може зарадити, щоб цього не траплялося. І ми розмовляємо на ці важливі теми, усвідомлюємо людям, що таке самогубство, бо багато хто просто не знає, що самогубство — це дуже важкий гріх, один із найстрашніших із всіх можливих, тому що людина не може його виправити. Будь-який гріх людина може виправити, відпокутувати, поки вона ще жива, у неї є для цього всі можливості.  Крім того, самогубство не вирішує жодних проблем, бо людина йде з тим всім до вічності і залишає проблеми своїм рідним і близьким. Коли я говорив про це офіцерам, то побачив, що деяким навіть сльози виступили. Тож якщо отак все пояснити солдатам, то мало хто зважиться на себе руки накладати, тому варто детально розповідати, що це таке і які має наслідки.

Священик у війську дуже потрібний, щоб люди у формі і зі зброєю в руках, які виконують таке відповідальне завдання, продовжували залишатися людьми. Гуманізм є скрізь, і на війні є гуманізм і людина може виконувати свої обов’язки і не бути при цьому вбивцею.  Тут дуже важливо пояснити це людям, щоб було розуміння місії солдата на війні.

І найважливіше – опіка Церкви. Благословення яке ми даємо, молитва Церкви це дуже важливий супровід і як приємно бачити, коли наші солдати, українці, які стоять на передовій всі, як один мають розарій. Це ж наша ідея з Майдану, коли ми роздали понад 500 тис. розаріїв. І це так прийнялося, що коли я проїжджаю блокпости, то перше питання до мене, чи маю я ті  біленькі ланцюжки. І я завжди маю при собі і дарую військовим при кожній нагоді. В Харкові на площі відбувається церемонія проводів в АТО – ми молимося за воїнів, благословляємо і я завжди роздаю розарії і в мене завжди просять ще, щоб дати хлопцям, які вже там. Я кажу солдатам, що це річ, яку ми посвятили, це молитва Церкви і з цією річчю молитва Церкви вас супроводжує і тому захищає. Це не якийсь амулет чи забобон – це видимий знак віри і молитви Церкви. І оце, я думаю, якраз і є робота капеланів – дати їм надію, духовну підтримку. А на мирній землі – праця з сім’ями військових, праця з їхніми дітьми, праця з тими, хто впадає в депресію, чи у пияцтво, роботи для капеланів є багато. І те що ми є різні – і православні, і католики – не має значення, бо ми опрацювали єдину програму, по якій всі повинні працювати і той же командир частини має право подивитись чи ми працюємо згідно того плану, чи хто собі як хоче.

Військові капелани в Україні не мають офіцерських звань, так залишиться і надалі. І я думаю, що це дуже добре, бо як показує практика – тоді краще видно, хто служить за покликом серця, а хто заради звання чи зарплати. Військові капелани — це духовні волонтери», — переконаний єпископ Станіслав Широкорадюк.

CREDO

 



Назад