Новини

Назад

Пастирське послання архієпископа Мечислава Мокшицького Львівського митрополита з нагоди ІІ Конгресу Святого Розарію Львівської архідієцезії

: 747 2020-09-24 11:17:54

Улюблені Брати і Сестри!
1. Велике бо вчинив мені Всемогутній… (Лк 1,4)
Вдячність – це вираз нашої зрілості. Людина повинна вміти не лише просити, вибачатися, але й дякувати. Для нас, віруючих, найкращим вчителем вдячності є Пресвята Діва Марія. Своїм гімном Маґніфікат Вона вчить нас, як дякувати Богові.

Що б не трапилось і що б не сталося навколо нас, завжди є за що дякувати. Останні місяці внесли в наше життя багато ситуацій, через які ми почувались невпевнено. Але чи було лише так? Чи ці останні місяці – це все наше життя? Скільки подій було в нашому житті, за які ми повинні сказати Богові – дякую? Скільки разів бракувало такої подяки. Ми вміємо просити, та чи вміємо ми дякувати?

У січні 2021 року ми будемо дякувати Богу за 30 років відновлення структури Католицької Церкви в Україні. Раніше, на протязі 45 років у нашій Церкві не було єпископів, була лише невеличка групка священиків. Їм ми завдячуємо те, що у 1991 році Архієпископ, який повернувся до Львова через багато років, мав підставу розпочати відбудову релігійного життя. І ось тепер ми бачимо, які великі діла учинив Всемогутній для всіх нас.

2. «Господи, хліба такого давай нам повсякчасно!» (Йн 6,34).
На протязі десятиліть наші храми були позбавлені священиків, тим самим позбавлені Святих Таїнств, особливо Євхаристії. Голод Євхаристійного Хліба міг бути вгамованим лише в декількох діючих храмах. Сьогодні Євхаристійний Ісус щодня перебуває у багатьох святинях та каплицях. Вдень і вночі.

Ми дякували за особливий дар Євхаристії під час Євхаристійного Конгресу, який відбувся у 2012 році. Попередній Євхаристійний Конгрес відбувся ще у 1930 році.

Мої святі попередники бл. Яків Стрепа та св. Йосип Більчевський базували свою душпастирську місію на двох стовпах: на ревному поклонінні Пресвятому Таїнству та на відданості Пресвятій Діві Марії. Безпосередній наступник св. Йосипа Більчевського архієпископ Болеслав Твардовський організував не лише вищезгаданий Євхаристійний Конгрес, але й у 1935 році перший Марійний Конгрес Святого Розарію. Це був перший Розарієвий Конгрес в історії Архідієцезії і другий Марійний Конгрес. Вперше при Марії урочистим способом св. Йосип Більчевський зібрав людей Архідієцезії у 1904 році.

Нехай Другий Конгрес Святого Розарію у нашій Архідієцезії заохотить нас до того, щоб ми з ще більшим завзяттям потягнулися до вервиці та з ще більшою ревністю повторювали слова Єлизавети – Благословенна Ти між жінками і благословенний плід лона Твого.

Оголошую Другий Конгрес Святого Розарію у жовтні цього року.

3. Всі вони пильно й однодушно перебували на молитві разом з жінками і Марією, Матір`ю Ісуса... (Ді 1,14).

Марія перебувала під хрестом, Вона також була в Вечернику. Була в житті Церкви протягом усіх віків. Так само є й сьогодні. Особливо Вона присутня в молитві Розарію. Цю молитву ми завдячуємо св. Домініку та заснованому ним ордену. Традиція жовтневої молитви на вервиці бере свій початок у 1883 році, коли Папа Лев XIII запровадив цей молебень у всій Церкві.

І так, як Апостоли молилися разом з Марією, так папи останніх років були апостолами молитви Розарію.

Вже згаданого Лева XIII називали «Розарієвим папою». Під час свого понтифікату він присвятив аж 16 документів темі святого Розарію. Папа Пій X, знаний як «Папа Євхаристії» у 1904 році, у п’ятдесяту річницю об’явлень у Люрді, пригадав про зростаючу важливість вервиці.

Папа Римський Бенедикт XV, відомий як "Папа Миру", у 700-річчя смерті св. Домініка, вказав на Розарій як на допомогу та джерело у складні часи. Він радив молитися цією молитвою особливо в часи великої непевності. Пій XI у 1937 р. пригадав про те, що Церква і сам Папа знаходять втіху та натхнення в синівській відданості Пресвятій Матері та в щоденних розважаннях Розарію. Він закликав священиків розповсюджувати молитву на вервиці серед молоді та в сім`ях.

В часі Другої світової війни Пій XII заохочував до того, щоб помістити Розарій на почесному місці серед інших молитов. Після закінчення бойових дій він присвятив Церкву та все людство Непорочному Серцю Марії та встановив літургійний спомин Пресвятої Діви Марії Цариці. Йоан XXII, "Папа Собору", часто заохочував до молитви Ангел Господній, до Розарію та травневих богослужінь в намірах Собору. В енцикліці від 1959 року він посилався на вчення «Папи Розарію» - Лева XIII і, як сам зізнався, завдяки цьому повчанню він сам щодня відмовляв вервицю, до чого також гаряче заохочував усіх.

Папа Павло VI писав про Марійну побожність у багатьох документах. В енцикліці від 1965 року він нагадав, що Марія – це шлях до Ісуса. Постійно звертатися до Неї – означає шукати в Ній, разом з Нею та через Неї Христа Спасителя. У своїй енцикліці від 1966 року папа закликав випрошувати цією молитвою неоціненний дар миру. В Адгортації у 1969 році він пригадав, що члени Церкви повинні цінувати та практикувати роздуми над таємницями спасіння, а розважаючи таємниці Розарію, ставати, так як Марія, людьми миру. Проривом у папському вченні стала Адгортація 1974 року про Марійну побожність. У повчанні про Розарій він вказав на три виміри цієї молитви: богословський, літургійний та душпастирський. Богословський вимір випливає з її євангельського характеру. Літургійний – з того, що ця молитва містить прославлення, прохання, а особливо контемпляцію. Душпастирський вимір виражається у заохоченні до того, щоб молитва на вервиці знову стала спільною молитвою всієї родини.

Папи останніх часів, наших днів: св. Йоан Павло ІІ, Бенедикт XVI та Франциск, як і їх попередники, будучи єпископами Риму, залишаються апостолами Розарію. Достатньо згадати Апостольський лист про молитву Розарія, в якому Йоан Павло ІІ представив нову частину Розарію – таємниці світла. Численні з нас мають вервиці, подаровані Папою Йоаном Павлом або Бенедиктом XVI. У складний час, який нам доводиться переживати в цьому році, Папа Франциск закликав нас молитися у травні не лише Лоретанською Літанією, але й молитвою Розарію про припинення пандемії.

4. Пам`ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру (Євр 13,7).

Як відомо, спомин Пресвятої Діви Марії Розарію відзначаємо 7 жовтня. Це свято було встановлено Папою Пієм V у 1572 році, в річницю переможної битви над Османською імперією під Лепанто. Спочатку свято мало назву Матері Божої Переможної, а у 1573 р. папа Григорій XIII змінив назву свята на Свято Пресвятої Діви Марії Розарію. У 1716 р. Папа Климент XIII поширив це свято на всю Церкву, перенісши святкування на першу неділю жовтня. Натомість Папа Пій X у 1913 році відновив свято на день 7 жовтня. Пригадую ці дати, щоб ми усвідомили звідки взялася традиція розарієвої процесії до п’яти вівтарів у першу неділю жовтня, яка до тепер є живою в деяких наших храмах.

Пишучи про молитву на вервиці, хочу згадати про свято, яке перед літургійною реформою відзначалось 10 жовтня. Це свято було пов’язане з подіями, що відбулись у нашій Архідієцезії.

У 2021 році ми відзначатимемо чотирьохсоту річницю переможної битви під Хотином. Військо під командуванням гетьмана Яна Кароля Ходкевича виступило проти турецької армії. Бій розпочався 2 вересня. Боротьба тривала більше місяця. 24 вересня героїчний гетьман помер, а на його місце став коронний канцлер Станіслав Любомирський. Турки були впевнені у своїй перемозі. Вирішальна битва відбулася 3 жовтня, хоча вона ще не означала повної перемоги. Вночі гетьман Любомирський мав видіння Марії, яка сказала йому лише одне слово: «Наполегливість». Він не поступився на переговорах з турками. Мир був підписаний 9 жовтня. Турки відійшли.

У хотинській битві воювали дві армії. Перша – озброєна на Дністрі. Друга – духовна, у багатьох храмах, монастирях, містах і селах. Тривали процесії та благальні молитви. Братства Святого Розарію постійно відмовляли вервицю. Лилася неустанна молитва про захист від турецької навали. І Бог вислухав через заступництво Марії. «Наполегливість» обох армій принесла перемогу. Хотин назвали новим Лепанто.

Папа Григорій XV, за прикладом Пія V, встановив щорічне свято подяки за переможну битву під Хотином. На протязі майже 250 років щороку 10 жовтня люди дякували за цю перемогу. Сьогодні, як я вже згадував, після реформи літургійного календаря ми не відзначаємо цього свята, але це не означає, що ми повинні забути про цю подію.

Приклад наших предків показує, до кого нам слід вдаватися, шукаючи допомоги у важкий для нас час.


5. Завжди радійте. Моліться без перерви. (ІСол 5,16-17)

Мої Дорогі! Дякую за Вашу спільну молитву святого Розарію в часі пандемії. Дякую усім, хто починав молитися о 19.30. Індивідуально чи з допомогою засобів масової інформації. Ми перебували разом на молитві з Марією і давайте продовжувати робити це як Апостоли, як наші предки. Численні Марійні санктуарії в Україні, численні чудотворні óбрази зобов’язують нас бути ревними дітьми Марії. Дітьми, які приходять не тільки тоді, коли їм щось потрібно, але тими, які завжди поруч: і тоді, коли почуваються добре, і тоді, коли погано.

Як виглядатиме Другий Конгрес Розарію?

28 вересня в Марійному Санктуарії в Рудках для спільної молитви зберуться отці декани та священики-делегати Архієпископа Мечислава на деканальній зустрічі. Тоді будуть освячені Марійні свічки для кожної парафії Архідієцезії. Вони стануть видимими знаками нашої молитви Розарію при Марії.

1 жовтня, як щороку, ми розпочнемо Розарієві богослужіння у наших парафіях. Цей день припадає на перший четвер місяця, тобто наша молитва до Цариці Апостолів лунатиме в особливій інтенції про нові покликання та за всіх покликаних.

2 жовтня День Розарію відбуватиметься у кожній парафії. Це – перша п’ятниця місяця, тому вшановуватимемо цього дня Серце Ісуса. У великих парафіях відбуватиметься цілодобова адорація з постійною молитвою Розарію. Після вранішньої Святої Меси слід виставити Пресвяте Таїнство. Протягом дня молімося на вервиці (одночасно в храмі можуть бути дві-три людини). Для кожної групи на завершення молитви пропоную люрдське благословіння Пресвятим Таїнством. Вечірня Свята Меса завершатиме День Розарію.

У невеликих парафіях (до 20 осіб) виставлення Пресвятого Таїнства відбуватиметься перед Святою Месою – тоді буде відмовлена одна частина Розарію. Після Меси – друга частина та люрдське благословіння Пресвятим Таїнством. У філіальних храмах: Свята Меса, потім виставлення Пресвятого Таїнства та одна частина Розарію, на завершення люрдське благословіння.

3 жовтня відбуватиметься молитва у визначених деканальних санктуаріях. Зустріч розпочнеться конференцією призначеного мною священика-делегата. Це перша субота місяця, тож, розважаючи таємниці Розарію, ми будемо винагороджувати за обрáзи, які зазнає Непорочне Серце Марії. Цього дня кожна парафія отримає від Отця Декана Марійну свічку.

В неділю 4 жовтня після Святої Меси організуємо процесію до п’яти вівтарів з роздумами таємниць Розарію. У філіальних храмах така процесія може бути організована наступної неділі жовтня.

10 жовтня у святині в Рудках відбудеться щорічний Конгрес Живого Розарію. Цього дня я запрошую всіх членів молитовних спільнот Живого Розарію, особливо людей, які відзначилися активністю у розповсюдженні цієї молитви.

Видимим плодом Конгресу буде Естафета Розарію, яку ми розпочнемо 18 жовтня. Від парафії до парафії переходитиме монстрація. Від неділі до суботи у парафіяльному чи філіальному храмі або ж в монастирській каплиці щодня відмовлятиметься частина Розарію.

Таким чином в нашій Архідієцезії відбуватиметься розарієва молитва на протязі всього року. Так виконаємо заохочення св. Павла з Послання до Солунян: «Моліться без перерви». Естафету розпочнемо з ново-освяченого храму Фатімської Діви Марії в Зимній Воді (освячення святині заплановано на 17 жовтня ц.р.).

Закінчу словами з Апостольського листа Йоана Павла ІІ про молитву Розарію, які він запозичив від великого шанувальника Матері Розарію з Санктуарію в Помпеї – блаженного Бартоло Лонго:

«О благословенний Розарію Марії, солодкий ланцюжку, який єднаєш нас з Богом; узи любові, які єднають нас з ангелами; Вежо порятунку від натиску пекла; безпечний порте у морській катастрофі! Ми більше ніколи не залишимо тебе. Ти станеш нам втіхою в годину смерті. Тобі останній поцілунок вмираючого життя. І останнім акцентом наших вуст стане твоє солодке ім’я, о Царице Помпейського Розарію, о наша мила Мати, о Притулку грішників, о Володарко, Утішителько стражденних. Будь благословенна скрізь, сьогодні і завжди, на землі і на небі».

Заохочую всіх відкрити зáново молитву Розарію. На час Конгресу та Естафети Розарію з усього серця благословляю.

Львів, 22 вересня 2020 року
№ 458 / 2020


+ Мечислав Мокшицький
Архієпископ Митрополит Львівський


Це Пастирське Послання слід прочитати в часі кожної недільної Меси в неділю 27 вересня 2020 року. Через об’ємність Послання його читання можна розділити на дві чергові неділі.



Назад