Новини

Назад

Папа: Необхідний діалог між народами

: 679 2019-08-10 17:01:53

Європа не повинна розпастися, слід шанувати ідентичність народів, але уникати замкненості, політика потребує креативності та розсудливості, а Синод, присвячений Амазонії, хоч і має екологічний аспект, але оскільки спонукуваний Церквою, то матиме, насамперед, євангелізаційний вимір. Такими думками Папа Франциск поділився в інтерв’ю для розділу «Vatican Insider» італійської щоденної газети «La Stampa».

Об’єднана Європа – це спадщина, яка «не може й не повинна розпастися». Сучасна ситуація в Європі стала відправною точкою спілкування між Папою Франциском і ватиканським оглядачем італійського часопису «La Stampa» Доменіко Аґассо, координатором розділу «Vatican Insider». Інтерв’ю також розглядає такі теми як міграція, кліматичні зміни та наступний Синод Єпископів.

Мрія батьків-основоположників об’єднаної Європи
Глава Католицької Церкви висловив побажання, аби Європа повернулася до «мрії батьків засновників». Йдеться про бачення, конкретизоване здійсненням історичної та культурної єдності, якою позначений Старий Континент. Головний виклик для перезавантаження Європи, на його думку, полягає в діалозі.

«В Євросоюзі необхідно спілкуватися, зіставлятися, пізнавати одні одних», – стверджує Святіший Отець, додаючи, що «ментальним механізмом» кожного судження повинно бути: «спочатку – Європа, потім – кожен з нас». Для цього «потрібне також слухання», в той час як ми, дуже часто, є свідками «монологів компромісу».

«Відправною точною є загальнолюдські цінності. Разом з християнськими цінностями. Європа має гуманістичне та християнське коріння. Нам про це розповідає історія. Говорячи це, – уточнив Папа, – я не відокремлюю католиків, православних і протестантів. Православні відіграють дуже цінну роль в Європі. Всі ми маємо ті самі основоположні цінності».

Ідентичність – не предмет переговорів, але вона повинна відкриватися на діалог
Святіший Отець пояснює, що «кожен з нас» є важливим, не другорядним. У дійсності, відправною точкою діалогу є «власна ідентичність». Тож він наводить ось такий приклад:

«Я не можу займатися екуменізмом, якщо не починаю від моєї католицької сутності, а інший, що веде екуменічний діалог зі мною, повинен чинити це як протестант, як православний… Власна ідентичність не обговорюється, а інтегрується. Проблема перебільшення полягає у замиканні власної ідентичності, браку відкритості. Ідентичність – це культурне, національне, історичне, мистецьке багатство. Кожна країна має свою власну, але її слід інтегрувати шляхом діалогу. Ось що є вирішальним: із власної ідентичності відкритися на діалог, щоб з ідентичності інших отримати щось більшого».

Загрози суверенізму та популізму
В цьому контексті Глава Католицької Церкви висловлює свою тривогу з приводу поширення ідеології суверенізму. «Я стривожений, оскільки лунають промови, схожі до промов Гітлера в 1934 році: “На першому місці – ми. Ми… ми…”. Такі думки лякають. Суверенізм – це замкнутість. Країна повинна бути суверенною, але не закритою. Суверенність слід захищати, але також підтримувати стосунки з іншими країнами, з Європейською спільнотою. Суверенізм – це перебільшення, що завжди має лихий кінець: веде до війн».

Шлях, що веде до суверенізму, за словами Святішого Отця, починається від популізму, який не слід плутати з «популяризмом», тобто, з пошаною до культури народу, дбаючи про можливості для її вираження.

На першому місці – право на життя
Коли ж йдеться про міграцію та прийняття мігрантів, Папа повторює запропоновані ним принципи: прийняти, супроводити, підтримати та інтегрувати. Насамперед, підкреслює він, існує право на життя, «найважливіше з усіх інших». Слід пам’ятати про ситуації війни та голоду, звідки саме ці люди втікають.

Водночас, «уряди повинні діяти розсудливо», оскільки потрібно також прораховувати, скільки мігрантів можливо прийняти. В цій сфері існує можливість креативних вирішень: наприклад, у деяких країнах бракує робочих рук у сільському господарстві. «Мені розповідали, що в одній з європейських країн задля демографічного спаду існують напівпорожні містечка: поселення тут мігрантських спільнот могло б, серед іншого, наново оживити місцеву економіку», – висловив припущення Глава Католицької Церкви.

Не менш важливим викликом є допомогти бідним країнам зупинити мігрантські потоки. Йдеться про те, щоб докладати зусилля на користь миру, аби припинилися триваючі війни, та робити інвестиції у вирішення проблеми голоду в окремих регіонах.

«Невідкладний» Синод, що залишається церковною подією
Відповідаючи на запитання щодо Синоду, присвяченого амазонському регіонові, що в жовтні відбуватиметься у Ватикані, Папа називає його «сином» енцикліки «Laudato Si’», яка, наголошує він, не є «зеленою» енциклікою, але «соціальною енциклікою», зосередженою на темі збереження створіння. Цей Синод є «нагальним», оскільки наша планета перебуває в стані «всесвітньої надзвичайної ситуації».

Однак, Синод «не є зібранням науковців чи політиків». «Він не є парламентом, але чимось іншим. Він народжується в лоні Церкви й матиме євангелізаторську місію та вимір. Це буде праця сопричастя під проводом Святого Духа», – наголошує Святіший Отець, пояснюючи, що його темами є питання, які стосуються «служіння євангелізації та різних способів євангелізуванням».

Амазонія – вирішальний регіон для майбутнього планети
Рішення скликати Синод, присвячений Амазонії, Глава Католицької Церкви пояснює тим, що йдеться про регіон, який охоплює дев’ять держав та є «представницьким і вирішальним місцем», що робить «визначальний внесок у виживання планети». Наприклад, звідтіля походить значна частина кисню, яким ми дихаємо, а тому «вирубка лісів означає вбивство людства».

«Загроза життю населення та території випливає з економічних і політичних інтересів», – наголошує Папа, тому політика повинна «усунути потурання та корупцію», беручи на себе «конкретну відповідальність» за вирішення таких проблем, як, наприклад, копальні під відкритим небом, що отруюють воду, викликаючи багато захворювань.

Michele Raviart / о. Тимотей Т. Коцур, ЧСВВ - Ватикан
Джерело: vaticannews.va



Назад