Новини

Назад

71 річниця народження для неба архієпископа Львівського Болеслава Твардовського

: 507 2015-11-22 16:01:23

22 листопада цього року припадає 71 річниця річниця смерті великого Пастиря Львівської Архідієцезії Латинського обряду архієпископа Болеслава Твардовського (1864 – 1944). Він очолював її понад 20 років (1923 – 1944). 

Як наступник, святого вже, архієпископа Йосифа Більчевського він не дорівнювався йому особистістю, як сам часто підкреслював. Все ж, приймаючи в управління Львівську Архідієцезію збагачену кількасотлітньою традицією він залишив на ній особисту та водночас своєрідну печать.

З поміж плодів його пастирського служіння на перший план виходить організація першого за 165 років архідієцезійного синоду, анімування євхаристійних та розарієвих конгресів на грунті локальної церкви, промування Католицької Акції та численних освітньо-релійгійних згромаджень, меценатство у сфері місії благодійництва, підтримка розбудови мережі церков та парафії. Архієпископ Твардовський з турботою дбав про примноження рядів духовенства та його інтелектуально-моральний стан. Також ініціював та підтримував присутність орденів та чернечих згромаджень Південно-Східних Землях тодішньої ІІ Польської Речіпосполитої. Позбавлений можливості активної присутності в громадському житті обмежувався релігійно-культурною сферою, ніяк не втрачаючи звязків з дійсністю. Останні роки життя архієпископа принесли йому досвід участі в драмі нищення структур та народно-релігійного життя не лише архідієцезії, але й всієї львівської митрополії.

Чудово усвідомлюючи переміни, що відбувалися, 80-літній митрополит відійшов із світу восени 1944 року. В останні миті життя його супроводжували: єпископ Евґеніуш Базяк (від квітня того ж року архієпископ cum iure successoris - з правом наступницива), отці Зиґмунт Галунєвіч, Станіслав Шурек, Мечислав Маршалік та сестри-служниціі проф. Чарнецький. Після смерті митрополита його тіло лікарі забальзамували. Під час бальзамування було вийняти його серце і покладене в срібну урну. Згідно з волею померлого її розмістили в стіні чернечого хору Сестер Босих Кармеліток у Львові. Вибір місця не був випадковим. Архієпископ Твардовський бажав, щоб частка його тлінних останків на завжди залишилася поблизу образу Матері Божої Неустанної Помочі, до Якої він все життя мав особливу набожність. Після виїзду сестер зі Львова у 1946 урна знайшла своє місце в їхньому новому locum – за кляузурою в Нєдзвядах біля Каліша (Польща).

Через два дні після смерті митрополита семінаристи перенесли труну з його тілом до семінарійної церкви, де вірні могли попрощатися з архипастирем впродовж всього наступного дня. 25 листопада декілька десятків священиків відправили Святу Месу за померлого архієпископа. Перед запланованим походом похоронної процесії до катедрального собору, під семінарійною церквою зібралася величезна юрба людей, над якою наглядало радянське військо. Відспівавши De profundis процесія пішла вулицями Чарнецького, Підвалля і Руською на Ринок та Катедральну площу. Наступного дня в неділю архієпископ Базяк о 10.00 відправив похоронну Святу Месу. Промову виголосивотець канонік Іґнаци Хвірут. На урочистості прибули два єпископи з Перемишля - Францішек Барда та Войцєх Томака. Після екзеквій в греко-католицькому, вірменському та латинському обряді, український митрополит Йосиф Сліпий зі своїм оточенням покинув собор. Процесія через Марійську, Галицьку та Бернардинську площі та вулицю Пекарську, святих Петра і Павда дійшла до вулиці Личаківської. Метою процесії була церква Матері Божої Остробрамської, де у крипті зліва, недалеко від головного вівтаря покладено тіло померлого митрополита. Похорон завершився о 15.00.

Після закриття церкви Матері Божої Остробрамської на зламі 1947/1948 років, її перетворено на кінотеатр. Саме тоді, ймовірно на вимогу радянської влади труну перенесено до крипти у львівській катедрі, де вона спочиває по сьогодні.

Requiescat in pace.

 



Назад