Блажений Яків Стрепа

БЛ. ЯКІВ СТРЕПА – ПОКРОВИТЕЛЬ ЛЬВІВСЬКОЇ АРХІДІЄЦЕЗІЇ

Чому сьогодні так тихо про ласки за заступництвом бл. Якова? Не винен у цьому наш Блаженний. Не щезла ні доброта його, не зменшилася теж Його міць у Господа Бога. Він і надалі так само у Бога потужний, надалі спроможний бути добрим провідником Божих благодатей. Вина з нашої сторони. Поменшали молитви наші до бл. Якова, тому Він не може нам допомагати, принаймні такою мірою, як цього прагне. „Не отримуєте – як говорить Апостол – тому, що не просите… Або, якщо просите, а не отримуєте, то тому, що погано просите”.

(з проповіді св. архієпископа Йосифа Більчевського)

Бл.1340 – Яків Стрепа народився на території краківської дієцезії, юнаком вступив до Францисканського Ордену, навчався у Римі.
Бл. 1378 – настоятель краківського монастиря.
1385-1388 – настоятель монастиря Святого Хреста у Львові. Будучи настоятелем намагався примирити мешканців міста з єпископом Бернардом. Прославився як ревний місіонер східних земель. Належав до Товариства Братів-Паломників для Христа. Вів мандрівний стиль життя. Поширював істинну віру, навертав поган і схизматиків, а католикам проголошував Боже слово і уділяв Таїнства. Був Генеральним вікарієм Русі. Йому підлягали всі францисканські осередки на Русі, Поділлі, Україні і в Молдавії.
До 1392 – інквізитор у справах віри Червоної Русі, Волині, Покуття та Волощини, відзначався розсудливістю та великим милосердям.
27.06.1391 – після смерті архієпископа Бернарда, Папа Боніфацій IX призначив Якова архієпископом Галича, перелічуючи у номінаційній буллі наступні його прикмети: апостольська ревність, велика освіченість, чистота життя, шляхетність звичаїв, зрілість у судженнях та в управлінні духовними і мирськими справами. Багато разів бл. Яків служив своїми порадами святій королеві Ядвізі та її чоловікові Владиславові Ягелло і саме завдяки протекції королівської пари Яків став галицьким архієпископом.
7.07.1391 – Папа Боніфацій IX дає дозвіл на єпископське свячення в країні єпископа, якого обере собі Яків.
28.01.1392 – свячення уділив єпископ Перемишля Матій Янін у нинішньому кафедральному соборі Тарнова. Бл. Яків, будучи невтомним та сумлінним єпископом, організовував і зміцнював структури дієцезії, створював нові парафії, опікувався вже існуючими. Дбав про зміцнення та розширення католицької Церкви, турбуючись про благо Львова та всього краю. Часто відвідував парафії своєї Архідієцезії, навіть дуже віддалені, особисто навчав вірних істин віри і катехізував, особливою пастирською опікою оточував дітей. Старався збільшити кількість священиків і дбав про те, щоб вони гідно виконували душпастирські обов’язки, завдяки чому у суспільстві зріс авторитет духовенства.
14.11.1394 – архієпископ Яків надає відпустовий привілей вірним, які поклонятимуться Пресвятим Дарам у Домініканському храмі Львова, що став осередком євхаристійного культу. Відпусти, які він встановлював, свідчать про велику шану до Євхаристії. Саме бл. Яків був одним з тих, хто започаткував публічну адорацію Пресвятих Дарів та євхаристійні процесії.
8.03.1401 – надає відпуст за молитви перед алебастровою фігурою Матері Божої у Домініканському храмі Львова. За легендою вона була принесена св. Яцком з Києва, а бл. Яків отримав її як дар від св. королеви Ядвіги і оточив великим культом.
15.02.1402 – встановлює молитви до Матері Божої в парафіяльному храмі Львова і надає відпусти за участь у спеціальних вечірніх богослужіннях, під час яких співали антифон Recordare та Salve Regina і завершували молитвою про мир. У хроніках занотовано факт об’явлення бл. Якову Матері Божої з Дитятком на руках. Переживаючи важкі хвилини, він благав Її: „Будь мені Матір’ю”, а у відповідь почув слова: „Маєш Матір і її Сина” – і побачив ці святі постаті. Сцену цього об’явлення помістив бл. Яків на архієпископській печаті замість свого гербу та довірив опіці Пресвятої Діви Марії свою Архідієцезію. Він планував перенести єпископську столицю з Галича до Львова, тому розпочав будівництво кафедральної святині на честь Пресвятої Богородиці.
1404 – посвячення кафедрального собору Успіння Пресвятої Діви Марії у Львові.
28.04.1404 – надає відпустовий привілей вірним, які прибудуть до францисканського храму у Львові і після сповіді візьмуть участь у ранкових богослужіннях або ввечері на знак дзвону відмовлять на колінах Отче наш і Радуйся Маріє, або складуть пожертву на утримання храму. Це свідчить про те, що бл. Яків підтримував діяльність місійних Орденів, зокрема францисканців і домініканців, у яких вбачав велику допомогу для розвитку Церкви та поширення віри на своїй території.
19.06.1406 – дарує францисканському монастирю срібну євхаристійну чашу. Заохочував також вірних жертвувати монастирям книги, літургійні шати, посуд, світло. У щоденному житті єпископ відзначався простотою та францисканською убогістю – король Владислав Ягелло пожертвував йому маєток у центрі Львова, однак він оселився в скромному дерев’яному домі, не відрікся також від францисканської ряси. Бл. Яків був вразливий на потреби бідних та хворих, тому свої єпископські прибутки жертвував лікарні Святого Духа, а також притулкові для хворих, бідних та паломників. У своєму заповіті митру, срібний пасторал, францисканську рясу, посуд, книги та весь свій спадок просить використати на милостиню для нужденних і на діла милосердя, а також пожертвувати на молитви та св. Меси за його душу.
15.11.1408 – отримує запрошення на схизматичний собор у Пізі, у якому відмовляється взяти участь.
20.10.1409 – помирає у Львові, де його ховають згідно з останньою волею „у братів в домі св. Хреста” – у хорі львівського францисканського монастиря Святого Хреста в єпископських шатах та у францисканській рясі.
29.11.1619 – випадково знаходять труну з тілом Архієпископа.
1626 – у присутності львівського архієпископа Андрія Прухницького тіло переклали до нової срібної труни, яку розмістили в алебастровому пам’ятнику в стіні францисканського храму. Біля його гробу молився також король Ян ІІІ Собеський.
10.07.1777 – під впливом щораз більшого культу та отриманих благодатей за заступництвом померлого архієпископа Якова, архієпископ Вацлав Сєраковський скликає комісію, яка вивчає його життя, чудеса та героїзм чеснот. Болеслав Кендзєрскі видає друком першу офіційну біографію архієпископа Якова.
20.10.1786 – львівський архієпископ Фердинанд Кіцький наказує перенести мощі Блаженного з францисканського храму, ліквідованого австрійською владою, до Кафедрального Собору і розмістити у вівтарі Розіп’ятого Христа.
11.09.1790 – Папа Пій VI видає беатифікаційну буллу, а також дозволяє святкувати спомин Якова Стрепи 1 червня або в 3 неділю після Зелених Свят. Після реформи літургійного календаря спомин перенесено на 21 жовтня.
6-8.09.1890 – 100-річчя беатифікації бл. Якова. У Львові організоване урочисте святкування у поєднанні зі спеціальними відпустами, які надав Папа Леон XIII.
1908 – видатний історик Владислав Абрагам написав критичну біографію бл. Якова з ініціативи св. архієпископа Йосифа Більчевського.
16-27.06.1909 – св. архієпископ Йосиф Більчевський організував у Львові урочистість з нагоди 500-річчя смерті бл. Якова. Чисельні вота, які були розміщені біля нової срібної труни, зробленої стараннями Архієпископа, стали доказом отриманих благодатей. На прохання св. Йосифа Більчевського св. Папа Пій Х оголосив бл. Якова Стрепу покровителем Архідієцезії разом з Матір’ю Божою.
16.03.1910 – св. Пій Х оголошує бл. Якова Стрепу, поряд зі св. Антонієм Падуанським, покровителем краківської провінції конвентуальних францисканців.
1945 – після ІІ світової війни мощі Блаженного перенесено у Кафедральний Собор в Тарнові.
1966 – мощі перенесені до Любачева.
1986-2009 – знаходилися як депозит Львівського Кафедрального Собору в скарбниці Вавельського храму у Кракові.
13.01.2009 – архієпископ Кардинал Станіслав Дзівіш, Митрополит Краківський, приймає рішення про повернення мощівника до Львівської Архідієцезії.
2009 – перегринація по францисканських монастирях краківської провінції в Польщі.
5.12.2009 – мощі бл. Якова повертаються на Україну, знаходяться у головному вівтарі Львівського Кафедрального Собору.
2010 – перегринація по францисканських монастирях львівського деканату, а згодом по всіх парафіях Львівської Архідієцезії.

Урочистості на честь бл. Якова Стрепи та Конгрегація духовенства Львівської Архідієцезії

: 1612 2017-08-30 13:24:26

Всечесні Отці! Особи Богопосвяченого життя!

Запрошую священиків та богопосвячених осіб на Конгрегацію духовенства та богопосвячених осіб, яка відбудеться 9 вересня 2017 року у Вищій Духовній Семінарії Львівської Архідієцезії у Львові-Брюховичах.


Блаженний архієпископ Яків Стрепа - покровитель Львівської дієцезії

: 533 2016-10-21 19:33:30

21 жовтня відзначаємо урочистість блаженного архієпископа Якова Стрепи, головного покровителя Львівської Архідієцезії.


Розпочаття Року бл. Якова Стрепи

: 1113 2009-04-25 00:00:00

21 квітня в Урочистість посвячення Львівського Катедрального Собору Архієпископ Мечислав Мокшицький розпочав святкування Ювілейного Року з приводу 600 річниці смерті бл. Якова Стрепи, Покровителя Львівської Митрополії.