Історія Львівської Архідієцезії

Bажливі події в історії Львівської Aрхідієцезії Архієпископи Митрополити Галицькі та Львівські Львівські єпископи помічники Адміністратори sede vacante і капітульні вікарії Капітульні вікарії і адміністратори в ЛюбачевіПублікації

ІСТОРІЯ ЛЬВІВСЬКОЇ АРХІДІЄЦЕЗІЇ

Король Казимир Великий, який приєднав Галицьку Русь до Польщі, та його наступник Людвік Венгерський, а також королівський намісник князь Владислав Опольчик просили Апостольську Столицю організувати католицькі церковні структури на Русі.

13.02.1375 – папа Григорій ХІ оголосив буллу „Debitum pasiombs officii”, силою якої храм в Галичі установив архієпископським, митрополичим, а святині в Перемишлі, Володимирі Волинському і Холмі мали йому підлягати. Апостольська Столиця залишила за собою право призначати найбільш відповідних пастирів для нових дієцезій.
Князь Владислав Опольчик, після успішного встановлення архідієцезії в Галичі разом з трьома підлеглими дієцезіями звернувся до Папи з проханням перенести столицю митрополії з небезпечного через напади литовців і татарів Галича до Львова, яке було найзначнішим і найбільш населеним містом в країні.

26.04.1946 – радянська влада змушує Архієпископа Львівської архідієцезії Євгенія Базяка назавжди покинути Львів.

16.01.1991 – Йоан Павло ІІ відновив діяльність Львівської архідієцезії. Вона охопила Волинську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську, Тернопільську та Чернівецьку області, які історично відповідали довоєнним дієцезіям – Львівській (за винятком Любачівської території, яка залишилась у Польщі), Луцькій та частково Перемишльській (Польща) і Ясській (Румунія). Волинська і Рівненська області у 1996 р. відійшли до відновленої Луцької дієцезії.


Львівським Архієпископом-Митрополитом призначено єпископа Мар’яна Яворського, який до цього часу очолював Львівську архідієцезію у Любачеві – маленьку частину колишньої Львівської архідієцезії, яка після ІІ світової війни залишилась на території Польщі і зберігала львівські церковні традиції. Від осені 1989 р. єпископ Яворський кілька разів відвідував Україну, де його вже тоді зустрічали як свого архіпастиря, правонаступника львівських митрополитів. Це призначення Йоан Павло ІІ обгрунтував у своєму листі від 10.01.1991 р.: „Оскільки, до цього часу Львівська Митрополича Церква латинського обряду була покинутою, вирішуємо більше її в такому стані не залишати, але призначити їй Архіпастиря для святого служіння. Оскільки Ти, Шановний Брате, знаєш належним чином цю Архідієцезію, адже до цього часу Ти був її Апостольським Адміністратором, ми вважаємо найбільш відповідним не комусь іншому, лише Тобі довірити Її управління. Тому використовуючи повноту Нашої Апостольської влади і поважності, нинішнім Рішенням призначаємо, оголошуємо і установлюємо Тебе Архієпископом згаданої Львівської Церкви латинського обряду з правами та обов’язками, які належать до Твого служіння”.

Львівськими єпископами-помічниками було призначено о. Рафала Керницького OFM Conv (багаторічного настоятеля Львівського Кафедрального Собору) та Маркіяна Трофим’яка (настоятеля в Кременці Тернопільської області).

3.03.1991 – під час інгресу у Митрополичу Базиліку Архієпископ Мар’ян Яворський висвятив двох священиків (Йосипа Михайлівського і Андрія Бучинського), а також одного диякона (Андрія Заячківського). Це були перші свячення у Львівському Кафедральному храмі після ІІ світової війни.

28.02.1992 – відбулася І Конференція Римсько-католицького Єпископату України у Львові, на якій Головою обрано Архієпископа Мар’яна Яворського, а секретарем – канцлера Митрополичого Управління о. Мар’яна Бучка.

12.12.1996 – відроджено існування Митрополичої Вищої Духовної Семінарії Львівської Архідієцезії, яку у 1945 р. було перенесено зі Львова до Кальварії Зебжидовської в Польщі, а у 1950 р. – ліквідовано.


Площа Архідієцезії
68 000 км²

Кількість вірних
154 000

Кількість священиків
95 дієцезійних
45 чернечих

Кількість деканатів
12

Кількість парафій
271

Покровителі Архідієцезії
ПРЕСВЯТА ДІВА МАРІЯ МИЛОСТИВА
та
БЛАЖЕННИЙ
ЯКІВ СТРЕПА
АРХІЄПИСКОП–ІСПОВІДНИК


У 1909 р. на прохання св. Архієпископа Йосифа Більчевського св. Пій X проголосив Матір Божу Царицю Польської Корони та бл. Якова Стрепу покровителями Львівської Архідієцезії. В наші дні титул „Матір Божа Цариця Польської Корони” замінили на „Пресвята Діва Марія Милостива”.

У СКЛАД МИТРОПОЛІЇ ВХОДЯТЬ:
Львівська архідієцезія
Київсько-Житомирська дієцезія
Кам’янець-Подільська дієцезія
Луцька дієцезія
Мукачівська дієцезія
Харківсько-Запорізька дієцезія
Одесько-Сімферопольська дієцезія

ЄПИСКОПИ:
Архієпископ-Митрополит – Мечислав МОКШИЦЬКИЙ (з 21.10.2008 р.)
Єпископ-помічник – Леон МАЛИЙ (з 4.05.2002 р.)
Архієпископ-емерит – Кардинал-пресвітер Мар’ян ЯВОРСЬКИЙ (кардинал з 28.01.2001 р.)

ОБЛАСТІ, ЯКІ НАЛЕЖАТЬ ДО ЛЬВІВСЬКОЇ АРХІДІЄЦЕЗІЇ:
Львівська
Івано-Франківська
Тернопільська
Чернівецька

ДЕКАНАТИ АРХІДІЄЦЕЗІЇ:
Чернівецький
Чортківський
Галицький
Городоцький
Івано-Франківський
Львівський
Мостиський
Самбірський
Стрийський
Тернопільський
Золочівський
Жовківський

 

Кафедральний Собор Успіння Пресвятої Діви Марії
Митрополича Базиліка – Санктуарій Матері Божої Милостивої та Божого Милосердя.


Архієпископи Митрополити Галицькі та Львівські

Архієпископи Митрополити Галицькі та Львівські


Львівські єпископи помічники

Львівські єпископи помічники


Адміністратори sede vacante і капітульні вікарії

Адміністратори sede vacante і капітульні вікарії


Капітульні вікарії і адміністратори в Любачеві

Капітульні вікарії і адміністратори в Любачеві


Фільм „ХХ сторіччя Кароля Войтили” на українських телеканалах

: 451 2016-05-19 13:18:09

До дня народження святого Папи Йоана Павла ІІ та у п`ятнадцяту річницю Його перебування в Україні пропонуємо Вашій увазі створений київським режисером Олександром Ушаковим у співпраці з єпископом Мар`яном Бучеком фільм „ХХ сторіччя Кароля Войтили”, який, зокрема, містить розповіді кардинала Мар`яна Яворського та ще шести архіпастирів з України.


Щирець відсвяткував ювілей 625 ліття Римсько-Католицької парафії св. Станіслава

: 846 2016-05-19 12:10:41

У неділю, 15 травня, щирчани та гості відсвяткували 625-річчя від дня заснування Римсько-католицької церкви св. Станіслава, а також 25-річчя від дня існування товариства польської культури у Щирці.